Читати книгу - "Суспільно-політичні твори"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
78. Міністри мають право увіходити в кожну з хат, і хата мусить їх вислухати, коли міністри того жадають. Хати мають право зажадати присутності міністрів.
79. Віддати міністрів судові може тільки хата представників. Судити міністрів має право тільки вищий касаційний суд.
80. Змилування засудженим міністрам може дати президент тільки на жадання однієї з двох хат.
81. Спори щодо громадянських прав належаться виключно судам.
82. Спори щодо суспільно-громадських прав належаться теж судам за виключеннями, законом установленими.
83. Ніякий суд, ніяка судова власть не може бути заведена інакше, як силою закону. Не можуть ніколи бути заведені надзвичайні судові інституції, під якою б назвою то не було.
84. Для цілої Всеукраїнської Спілки є тільки один вищий касаційний суд.
Цей суд не роздивляє справу річево, крім суду над міністрами.
85. Засідання судів суть публічні, хіба б ця публічність мала зашкодити суспільні моральні почуття. Тоді суд може зачинити двері, але не інакше, як одноголосово. Переступства преси та політичні ніколи не можуть розбиратись при зачинених дверях.
86. Усякий присуд мусить бути умотивований і виголошений при відчинених дверях.
87. Суд присяжних є для всіх карних злочинств, а також для переступств пресових і політичних.
88. Як мирові судді, так і судді колегіальні обираються місцевими радами, судді другої інстанції і судді касаційного суду призначаються президентом з кандидатів, обраних земськими радами та судами другої інстанції.
89. Судді обираються на три роки, а призначаються на ціле життя. Суддя не може бути усунений без судової постанови, переміщення судді може бути тільки за його згодою.
90. Президент призначає й усуває всіх судових урядників.
91. Нагорода грішми суддів і урядників установляється законом.
92. Суддя не може виповняти інших офіціальних обов’язків.
93. Суд другої інстанції є в кожній землі.
94. Кількість судів першої інстанції і судів комерційних установляється окремим законом.
САМОПРАВИ
95. Земські й громадські самоправи установляються своїми земськими і громадськими законами на оцих підставах:
1. Кожна земля має свою земську раду, кожна громада має свою громадську раду.
2. Земські і громадські ради вибирають з-поміж себе управи, які й суть виконавчою властю.
3. Усі урядовці суть вибирані.
4. Права й обов’язки земських рад обмежовуються тим, що доторкається інтересу земель і громад.
5. Засідання рад є публічні.
6. Президентові або законодатним хатам належиться право перешкодити радам земським або громадським виходити понад свої права і заважувати загальному добру Всеукраїнської Спілки.
7. Вибори до рад відбуваються через безпосереднє, рівне, потайне, загальне голосування.
8. Звіти (отчеты) з доходів, видатків та бюджетів оголошуються.
96. Редакція всяких громадянських актів та удержання реєстрів належиться виключно до права громад.
ФІНАНСИ
97. Датки на користь Всеукраїнської Спілки можуть бути установлені тільки земською радою.
Датки на користь громади можуть бути установлені тільки радою громадською.
98. Датки на користь Всеукраїнської Спілки мусять бути голосовані щорічно. Закони, які їх установляють, мають силу тільки на один рік, коли не будуть поновлені.
99. Ніхто не може мати привілеїв від податків.
100. Поза установлені законом податки ніхто не може вимагати від громадян ніяких даток ані на користь Всеукраїнської Спілки, ані землі, ані громади.
101. Щороку законодатні хати визначають розмір видатків і голосують бюджет.
102. Усі доходи й усі видатки мають бути заведені до бюджету й до звіту.
103. Для перевірення звіту хата представників призначає контролерів на речинець, визначений законом. Закон же визначає їх права й обов’язки.
ВІЙСЬКОВА СИЛА
104. Всеукраїнська Спілка не має постійного війська.
105. Кожна громада має свою міліцію.
106. Сила й організація міліції, а також спосіб відбування вправ, права й обов’язки міліціонерів установляються окремим законом, який має силу тільки на один рік, коли не буде поновлений.
107. Мобілізація міліції може бути зроблена тільки на підставі закону.
ЗАГАЛЬНІ УСТАНОВИ
108. Український народ присвоює собі кольори: блакитний та жовтий.
109. Місто Київ є столицею Всеукраїнської Спілки, де перебуває президент і обидві хати.
110. Ніяка клятва не може бути встановлена без окремого закону, який і визначає її формулу.
111. Усякий чужинець, що перебуває на території України, користується протекцією законів українських щодо його особи та майна.
112. Ніяка постанова, ніякий закон не єсть обов’язковий, коли він не оголошений у формі, законом установленій.
113. Основний закон не може бути спинений ані в суцільності, ані в частці.
ПЕРЕГЛЯД ОСНОВНОГО ЗАКОНУ
114. Законодатна власть може виголосити, що годиться переглянути якийсь артикул основного закону.
Після такої заяви обидві хати суть розв’ язані силою самого закону і скликаються нові хати на підставі закону.
115. Нові законодатні хати постановляють, чи потрібно змінити зазначені артикули.
116. Законодатні хати не можуть ані проектувати зміну, ані ухвалювати її, коли в засіданні немає двох третин усіх членів хати. В рівній мірі тільки зміна, ухвалена двома третинами членів, є законна.
ДОДАТКОВІ УСТАНОВИ
117. Чужинці, що оселилися на Вкраїні за десять років до оголошення і заведення цього основного закону, уважаються, коли вони жили безупинно, нарівні з природними українцями, але ці права вони придбають тільки тоді, коли подадуть у протязі 6 місяців заяву про своє бажання скористуватись благом цього закону і не раніш, як через рік по заведенні цього закону. Це зголошення може мати місце тільки в тій громаді, де вони жили.
118. Всеукраїнський народний конгрес, який має установити цей основний закон, ухвалює також окремі закони:
1. Закон про працю.
2. Закон про пресу.
3. Закон про суд присяжних.
4. Закон про фінанси.
5. Закон про організацію судову.
6. Закон про одвічальність міністрів і інших урядників.
7. Закон про нагороду грошову представників і урядників.
8. Військовий закон.
9. Закони карні та цивільні.
10. Закон про шкільну освіту.
Відповідь
До наших прихильників не раз звертались люди з запитами, як «вступити» до нашої партії?
Для тих, хто не може мати з нами безпосередніх зносин, ми й даємо сю відповідь.
Ми хочемо, щоб громадське життя людей улаштувалось на оцих основах:
1. Національна самостійність всіх народів як окремих культурних організмів.
Увага. Домагаємося сього через те, що всякі мішані суспільства, де сходяться дві або й більше націй, стають незабаром полем лютої боротьби за культурну перевагу, а засобами боротьби уживаються всякі політичні, національні та економічні утиски, вимірені проти слабших народів, як се доводять приклади навіть таких «свобідних» країн, як Франція або Північноамериканські Злучені Штати. Республіканський устрій сих країв не може забезпечити фактичної культурної рівності, напр[иклад], французів і провансальців у
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суспільно-політичні твори», після закриття браузера.