Читати книгу - "Як Не вийти заміж за бога, Катаріна Рейніс"

Королівський палац Талласії

- Де ти була? – приглушено шипіла Фріда, зустрічаючи матір біля входу в королівське крило. Так, вона повинна була чекати її повернення в покоях, але тривога, що все сильніше розгоралася всередині, змусила таки ризикнути. – Ти затрималася! Чому так довго?

- Що ти тут робиш? - рикнула королева, проносячись повз стривожену і навіть трохи скривджену зневагою доньку. - Хіба я не веліла чекати мене у вітальні? Де твої брати?

- Забавляються! – відмахнулась дівчина. – Вигадують черговий підступний план як краще знищити «братиків». Що тобі сказали? Нам допоможуть? Вони приберуть його?

- Ш-шш... Тихо ти! – зашипіла Лукреція, нервово озирнувшись. Не вистачало ще, щоб хтось чужий їх підслухав! - Зараз не час і не місце!

- Але, мамо!.. – примхливо наполягала дівчина. Взагалі, це не в її правилах закочувати істерики, проте сьогодні все йшло не за планом.

- Вони допоможуть, - все ж таки відповіла королева, продовжуючи свій шлях до покоїв. – Але, з однією умовою…

Фріда запитливо підвела тонку брову. Вона поважала бажання матері всі таємниці тримати при собі, але саме зараз, довкола них нікого немає, вона точно знає, адже сама перевіряла пошуковим заклинанням. Тоді навіщо ж стримуватись?

- І?

- Захрем має принести клятву вірності! – приголомшила жінка.

- Але... це ж... І ти погодилася?

- Ні, поки що, - зітхнула Лукреція, зупиняючись біля дверей її особистих кімнат. – Хоча, вибір у нас не великий!