Читати книгу - "Наречена для боса, Астра Вєєр"

- Мені дали вказівку негайно провести вас до Петра Семеновича, - називає повне ім'я Горинича.

- Може, я краще пізніше до нього зайду разом зі своїм нареченим?

- Ні, велено терміново. Максим Юрійович вже там і теж вас чекає.

Серце, без ясної поки причини, починає нервово калатати. Чому настільки терміново? Чому суворо? А Максим, він же…

Лізу у сумку, нервовими рухами насилу намацую телефон. Перевіряю. Дзвінків немає від Максима.

Але ми ж домовлялися, що він біля офісу відразу подзвонить, що прибув. І тут таке: біжи, Діано, та ще під конвоєм.

- Якщо вам наказано, проведіть мене, будь ласка, - намагаюся зберігати спокій, хоч і складно виходить.

Ми підходимо до ліфта, повз снують співробітники. Ловлю на собі ті ж погляди, що отримувала відразу після підвищення. Дивно... після річниці компанії начебто офісні піраньї подобрішали, або більше приховували, як я їх дратую.

Зараз же на мої слова вітання, тупо спиною відвертаються. І шиплять у сторонці, кидаючи на мене косі погляди.

- Заходьте! - штовхає двері старший співробітник охорони.

І я входжу у кабінет засновника корпорації, аж ніяк не розуміючи, що відбувається...