Читати книгу - "Єдина, або Сім наречених принца Ендрю, Ольга Обська"

— А поки Крампій ловить рибу, пропоную пограти в дарлітбол, щоб нагуляти апетит, — з посмішкою звернувся до дівчат Крайс. — Ви ж рухливі ігри на свіжому повітрі замовляли?

Дівчата перезирнулися спантеличено.

— Замовляли, — відповіла за всіх Глаша. — І ми обома руками за. Тільки правил цього вашого дарлітбола не знаємо.

— Правила нескладні, — запевнив Крайс. — Гра командна. Мета — закинути м'яч у ворота противника.

Дійсно нескладні, як земний футбол.

— Для гри необхідні м'яч і костури.

Що ще за костури? Це тоді вже не футбол, а хокей, виходить.

Бріус підійшов до Крайса, тримаючи на плечі оберемок тих самих черпаків-весел, призначення яких Глаші не вдалося розгадати. Але тепер рішення головоломки стало очевидним: півсфери на ручках — це і є костури, спортінвентар для дарлітбола.

— Гра проводиться у воді, — продовжив пояснення Крайс. — У нашому випадку якраз підійде річка.

Все ясно. Виходить, дарлітбол – це не футбол і не хокей, а водне поло.

— Гравці знаходяться приблизно по пояс у воді і, орудуючи ключками, женуть м'яч по її поверхні. Можна підчепити снаряд костуром і передати пас партнеру по команді. Суперники намагаються при цьому перехопити м'яч. Головне правило — не можна торкатися м'яча ні руками, ні іншими частинами тіла, тільки костуром.

Глаші правила сподобалися. Це футбольно-хокейне водне поло обіцяло бути не тільки веселою, але й азартною грою.

Дівчата попрямували в карету, щоб переодягнутися, і за кілька хвилин вийшли одягнені в яскраві пляжні костюми. Бріус і Крайс, які займалися встановленням воріт, трохи шиї не звернули, задивляючись на напіводягнених красунь. Швидкість роботи помітно знизилася. Глаша простежила напрямок погляду псевдо-тренера і залишилася задоволена: ковзнув по кожній, але зупинився на Зурім.

Принц Ендрю, який відпочивав у розкладному кріслі, теж поглядав на конкурсанток із цікавістю. Навіть обличчя дещо втратило манірний вигляд.

Коли ворота були встановлені, хлопці вирішили влаштувати для дівчат майстер-клас по грі в дарлітбол. Взяли м'яч і почали ганяти його по поверхні води палицями. Виходило спритно. Спочатку Крайс вів м'яч. Бріус зайшов праворуч, підтягнув костур впритул до м'яча, злегка втопив його, а потім різко вивів на поверхню, що дозволило йому перехопити м'яч. Після чого погнав його до протилежних воріт. Крайс не став гаяти час: кілька обманних рухів — і снаряд знову у нього. А ще за мить спритно підкинутий костуром м'яч опинився у воротах.

Глаша замилувалася. Гарний вид спорту. І чому на Землі до такого не додумалися? Хоча, можливо, зачаровувала не так сама гра, як гравці? Точніше, один з гравців. Неможливо було не помічати надмірну чоловічу чарівність Крайса. Сильне треноване тіло, спритні точні рухи, азарт в очах.

В якийсь момент до гравців вирішив приєднатися і принц Ендрю. Мабуть, навіть ботаніку не так-то й весело сидіти на бережку, коли у воді проходить така цікава гра. Спритності у спадкоємця престолу було менше, ніж у Бріуса з Крайсом, але Ендрю допомагала його статура. Довгі руки в дарлітболі давали деякі переваги.

Минуло хвилин двадцять, перш ніж хлопці згадали про дівчат. Хоча ті явно не сумували. Поєдинок був видовищним.

— От якось так в дарлітбол і грають, — виходячи з води на берег, сказав Бріус, звертаючись до конкурсанток.

— Тепер ви, — вийшов слідом Крайс і простягнув Глафірі м'яч. — Тільки спочатку треба на команди розбитися.

— А по скільки гравців має бути в команді? — поцікавилася Агнеса.

— Стандартно по чотири. Але у вашому випадку так не вийде.

— Чому ж не вийде? — заперечила приборкувачка драконів.

Взагалі-то, Глаші здавалося, що у Агнеси з математикою все в порядку. Але тут довелося засумніватися. Дівчат, які бажають грати в дарлітбол, всього четверо. Сапфіра не береться до уваги. Вона, як завжди, ні в чому участь брати не збиралася. Сиділа в кріслі і з байдужим виглядом гризла яблуко. А чотирьох дівчат можна розбити на команди максимум по двоє.

Зурім, мабуть, вже встигла виконати необхідні обчислення і боком підбиралася впритул до Глаші, ніби демонструючи, що одна з команд готова.

Але Агнеса приголомшила несподіваною пропозицією, довівши, що з математикою у неї таки все в порядку:

— Можна провести гру: команда дівчат проти команди хлопців. Все чесно. У хлопців, звісно, в дарлітболі більше досвіду, але зате у нас чисельна перевага. Тому сили рівні.

Чоловіки перезирнулися. По їх обличчях, на яких грали поблажливі посмішки, без зусиль можна було прочитати хід думок: з ким тут змагатися?

— У нас, у приборкувачів драконів, матчі часто проходять за такою схемою, — пояснила дресирувальниця.

І це анітрохи не дивно. Агнеса дійсно в спорті майже будь-якому хлопцю фору дасть. Принаймні, такому, як довготелесий принц. Але саме ботанік Ендрю виглядав найбільш самовпевненим з усієї трійці. Мабуть, цей факт дівчат і завів.

— Гарна ідея, — несподівано видала Кіпріс.

— Так, — кивнула Зурім, одразу опустивши очі долу.

Глаша теж була не проти утерти зазнайкам носа.

— Дівчата, марно, — сказала вона. — Вони заздалегідь визнають свою поразку.

— Хлопці, це виклик, — посміхаючись, сказав Крайс. Очі іскрилися так, що долітало до Глафіри. — Приймаємо?

Ясна річ, хлопці прийняли.

— Граємо до трьох голів, — запропонував Бріус.

— А на що граємо? — лукаво підняв брову Крайс. — Який приз отримає переможець?

У Глафіри був варіант:

— Команда-переможець буде варити ху-ху, а ті, хто програв — чистити і патрати рибу.

Заперечень не надійшло. Це був сигнал до початку матчу. Дівчата рішуче схопили палиці та кинулися в річку.