Читати книгу - "Аеніль"

Нітетіс все гаразд, — заспокоїв його майстер. — Ми її тепер знову перенесемо у шпиталь, і там, я думаю, ти зможеш її побачити.

— Добре, — кивнув Леонт, кинув стривожений погляд на Аеніль та вибіг з кімнати.

Аеніль підняла голову і сама здивовано подивилася у відкриті двері.

— Не сумуй, — промовила до неї Ірене Урегус. — Все буде добре.

— Зіграй щось, — тихенько пробелькотіла Іно.

Аеніль подивилася на сестричку, потім витерла заплакані очі і підійшла до фортепіано. Іно побрела за нею, тримаючись за учнівську мантію. Невдовзі пролунали перші ноти.

Нвагор та Ірене вийшли за двері.

— Аж не віриться, — пробурмотів майстер, розглядаючи коридор, де все було потрощене і напівзруйноване, але тепер сповнене спокою і тиші.

Жінка озирнулася назад у кімнату:

— Гарно вона грає… Здається, я зрозуміла, що ти мав на увазі тоді, коли сказав, що вона краща.

— Справді? — майстер зацікавлено поглянув на медсестру. — Але я помилився. Не лише вона має серце. Його мають й інші. Їх навіть більше, ніж можна було сподіватись у такому місці, як це.

Ірене перевела погляд на зашторені ліжка, а потім, немов прокинувшись від дрімоти, здивовано і несподівано спитала:

— То Містерії нам не знадобляться?

— Цього разу ні, — з полегшенням відповів майстер Евагор Елітіс.

Аеніль продовжувала грати, тримаючи Іно на колінах. Тиха та ніжна мелодія наповнювала кімнату і коридор, впевнено линула Академією.

Оглавление Розділ 1 ЗАВІСА ТІНЕЙ Розділ 2 АЛХІМІКИ Розділ 3 ІНО Розділ 4 ЗА ЗАВІСОЮ Розділ 5 ФОРТЕПІАНО Розділ 6 МІСТЕРІЯ ПІДЗЕМЕЛЛЯ Розділ 7 ПОЄДИНОК Розділ 8 І ВДЕНЬ, І ВВЕЧЕРІ НЕ БУДЕШ ТИ В БЕЗПЕЦІ Розділ 9 ПРИСУД СИНЕДРІОНУ Розділ 10 ВТРАТИ Розділ 11 БЕНКЕТ У ЧАС СКОРБОТНИЙ Розділ 12 СИМФОНІЯ