read-books.club » Дитячі книги » Гаррі Поттер і в'язень Азкабану 📚 - Українською

Читати книгу - "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану"

264
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану" автора Джоан Роулінг. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 62 63 64 ... 90
Перейти на сторінку:
Ага... - погоджувався Гаррі, а в животі у нього все переверталося.

Він полегшено зітхнув, коли Вуд зненацька наказав:

- Команда! Спати!

*

Гаррі спав погано. Спочатку йому наснилося, що він проспав, і Вуд на нього верещав:

- Де ти був? Нам довелося випустити Невіла! Тоді побачив сон про Мелфоя та його команду, що прилетіли на гру на драконах. Гаррі летів з карколомною швидкістю, уникаючи вогняного струменя з пащі Мелфоєвої потвори, і раптом усвідомив, що забув свою «Вогнеблискавку». Каменем полетів додолу і прокинувся.

Минуло кілька секунд, доки Гаррі втямив, що матч іще не починався, що він безпечно лежить у своєму ліжку і що слизеринській команді ніхто не дозволить грати на драконах. Його мучила спрага. Він тихо встав і підійшов до вікна, де стояв срібний глечик з водою.

Надворі було тихо й спокійно. Верхівки дерев у Забороненому лісі нерухомо завмерли, а в Войовничої Верби був цілком мирний і безневинний вигляд. Скидалося на те, що погода для квідичу буде ідеальна.

Гаррі поставив кухля і вже збирався вертатися до ліжка, як раптом щось привернуло його увагу. Сріблястою галявиною скрадався якийсь звір.

Гаррі метнувся до ліжка, схопив з тумбочки окуляри і прожогом вернувся до вікна. Невже це Ґрим... ні... тільки не тепер... не перед самим матчем...

Він знову притиснувся до вікна, якусь мить відчайдушно вдивлявся, і врешті знайшов те, що шукав. Тепер той звір біг узліссям... і то не був Ґрим... то був кіт... Гаррі полегшено зітхнув і сперся на підвіконня, коли впізнав рудий пухнастий хвіст. То був лише Криволапик...

Лише Криволапик? Гаррі притулився носом до скла. Кіт, здавалося, зупинився. Гаррі був переконаний, що в затінку дерев рухався ще хтось.

Наступної миті з'явився гігантський кудлатий чорний пес, що крадькома перебігав галявину. Криволапик дріботів поряд з ним. Гаррі витріщив очі. Що це означало? Якщо Криволапик також бачив пса, то хіба ж той міг бути провісником Гарріної смерті?

- Роне! - зашепотів Гаррі. - Роне! Прокинься!

- Га?

- Ти можеш поглянути, хто там?

- Ще темно, Гаррі, - ледве ворушив язиком Рон. - Що на тебе найшло?

- Там унизу... - Гаррі знову визирнув з вікна.

Криволапик і пес уже десь зникли. Гаррі виліз на підвіконня, щоб зазирнути вниз, під темні мури замку, але їх і там не було. Куди вони щезли?

Гучне хропіння свідчило, що Рон знову заснув.

*

Коли зранку Гаррі разом з іншими ґрифіндорськими гравцями увійшов до Великої зали, їх зустріли бурхливими оплесками. Гаррі розплився у широкій усмішці, коли побачив, що їм аплодували також рейвенкловці та гафелпафці. А от слизеринці голосно свистіли їм у спини. Гаррі помітив, що Мелфой був ще блідіший, ніж завжди.

За сніданком Вуд наполягав, щоб усі гравці добре попоїли, хоч сам до їжі так і не торкнувся. А тоді, не давши нікому доїсти, поспішно вивів команду з зали. Коли вони виходили, їх знову проводжали оплесками.

- Щасливо, Гаррі! - гукнула Чо Чанґ. І Гаррі відчув, що червоніє.

- Що ж... вітру майже немає... сонце трохи заяскраве, може бити в очі... будьте уважні... земля пружненька, це добре, зможемо швидше злетіти...

Вуд крокував полем, а команда старалася від нього не відставати. Нарешті вони побачили, як відчинилися вхідні двері замку, і вся школа висипала на галявину.

- В роздягальні! - коротко кинув Вуд.

Вони мовчки переодяглися в яскраво-червоні мантії. Гаррі було цікаво, як почувається решта команди, бо йому весь час здавалося, мовби за сніданком він з'їв якусь ящірку, що неспинно звивалася в шлунку. Час пролетів непомітно, і Вуд оголосив:

- Ну, що ж, пора... Пішли...

Вони вийшли на поле під оглушливе ревіння трибун. Три чверті глядачів мали на собі яскраво-червоні стрічки, розмахували яскраво-червоними прапорцями з ґрифіндорським левом чи підносили транспаранти: «ВПЕРЕД, ҐРИФІНДОР!» і «КУБОК - ЛЕВАМ!» За слизеринськими воротами сиділо біля двохсот учнів у зеленому вбранні, на їхніх прапорцях виблискувала срібна змія Слизерину, а в першому ряду, також у всьому зеленому, сидів професор Снейп і лиховісно підсміювався.

- Ось виходять ґрифіндорці! - заволав Лі Джордан, незмінний коментатор матчів. - Поттер, Бел, Джонсон, Спінет, Візлі, Візлі та Вуд. Усі знають, що Це найкраща гоґвортська команда за останні кілька років... - Коментар Лі потонув в обуреному гулі слизеринців.

- А ось і збірна Слизерину на чолі з капітаном Флінтом. Він замінив деяких гравців, і здається, надав перевагу розмірам, а не майстерності...

Слизеринські трибуни знову загули. Хоч, як на Гаррі, Лі казав правду: усі слизеринці, окрім Мелфоя, були напрочуд великими.

- Капітани, потисніть руки! - звеліла мадам Гуч.

Флінт і Вуд щосили стиснули один одному руки. Збоку здавалося, ніби кожен намагається зламати суперникові пальці.

- Сідлайте мітли! - вигукнула мадам Гуч. - Три... два... один...

Ревіння трибун заглушило її свисток, і чотирнадцять мітел зринули в повітря. Гаррі відчув, як вітер розвіває волосся на його чолі. Радість польоту заглушила хвилювання. Озирнувшись, він побачив позад себе Мелфоя. Рвучко додав швидкості, виглядаючи снича.

- Отже, м'ячем заволодів Ґрифіндор, ґрифіндорка Алісія Спінет рветься з квафелом прямісінько до слизеринських воріт, чудово, Алісіє! Ох, ні... Квафел перехоплює Ворінґтон. Він підіймається... БАБАХ!... Його зупиняє бладжер. Це постарався Джордж Візлі! Ворінґтон випускає квафел, і його підхоплює... Джонсон! Ґрифіндор знову з м'ячем! Давай, Анжеліно... Вона елегантно обходить Монтегю... пригнись, Анжеліно, там бладжер!.. ГОЛ! ВОНА ЗАБИВАЄ ГОЛ! 10:0 НА КОРИСТЬ ҐРИФІНДОРУ!

Анжеліна переможно викинула стиснутий кулак і облетіла слизеринські ворота. Внизу ревіло від захвату яскраво-червоне море...

- ОЙ!

Анжеліна мало не зірвалася з мітли - у неї на повній швидкості врізався Маркус Флінт.

- Вибач! - вигукнув Флінт, а юрба внизу обурено загула. - Вибачте, я її не помітив!

Наступної миті Фред Візлі торохнув Флінта по потилиці своєю биткою. Флінт дзьобнув носом держак своєї мітли, і з носа заюшила кров.

- Припиніть! - крикнула мадам Гуч, підлітаючи до них. - Ґрифіндор отримує право на пенальті за безпричинний напад на загонича! За зумисне травмування їхнього загонича пенальті проб'є також і Слизерин!

- Що за вигадки, мадам! - обурився Фред, але мадам Гуч уже свиснула, і Алісія полетіла бити пенальті.

- Давай, Алісіє! - перервав напружену тишу Лі Джордан. - Є! ВОРОТАР БУВ БЕЗСИЛИЙ! 20:0 НА КОРИСТЬ ҐРИФІНДОРУ!

Гаррі різко розвернув «Вогнеблискавку» і побачив, як Флінт, з носа в якого й далі юшила кров, готувався пробивати пенальті. Вуд завис у повітрі перед ґрифіндорськими воротами і зціпив щелепи.

1 ... 62 63 64 ... 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану"