Читати книгу - "МВА за 10 днів"

Блок-схеми — графічне зображення виробничих процесів з метою виявлення можливостей для підвищення ефективності.

Лінійне програмування — комп’ютерний спосіб визначення оптимальних рішень у ситуаціях з обмеженою потужністю.

Діаграма Ганта — простий інструмент для складання графіка проектів.

Метод критичного шляху (CPM) — складний метод складання графіка проектів.

Теорія масового обслуговування — математичний інструмент для ефективнішого управління чергами.

Типи запасів за етапом виробництва — сировина, незавершене виробництво, готова продукція.

Типи запасів за причиною зберігання — трубопровід, цикл, безпека, випереджувальні, спекулятивні.

Економічний розмір замовлення (EOQ) — математична формула для мінімізації витрат на запаси.

Планування потреби в матеріалах (MRP) — складний інструмент для управління операційними запасами і потужністю.

Гуру якості — Джозеф Джуран, В. Едвардс Демінг та Філіп Кросбі.

Статистичне управління процесами (SPC) — статистична техніка контролю якості.

Управління відносинами з клієнтами (CRM) — система покращення й управління усіма аспектами відносин з клієнтом.

День 8

Економіка

Теми розділу «Економіка»:

— Пропозиція та попит

— Мікроекономіка

— Альтернативна вартість

— Гранична корисність

— Еластичність

— Ринкові структури

— Макроекономіка

— Кейнсіанська та монетаристська теорії

— Бухгалтерія валового національного продукту

— Міжнародна економіка

Як королі у давнину позбувалися своїх астрологів, так і великий бізнес розганяє економічних провидців. Їхні тицяння пальцями в небо були потішними й оригінальними — та користі з них мало.

«Безрадісні дні похмурої науки» (Dreary Days in the Dismal Science), Forbes

Цей вислів може спонукати вас прогулювати заняття з економіки, але у вивченні цього предмета є певна цінність. Економіка не покаже вам усієї картини, однак дасть зрозуміти, які «незримі сили» лежать в основі світового бізнесу. І як і з усіма іншими предметами МВА, маючи принаймні поверхневе розуміння цієї дисципліни, ви можете вразити людей у офісі своїм розумом!

Наприклад, бізнес-школи при Чиказькому університеті й Масачусетському технологічному інституті приділяють багато уваги вивченню класичної хрестоматійної економіки, хоча інші переважно вивчають економіку в більш прикладному руслі. У Гарварді та Дардені економіку викладають у складі міжнародних навчальних курсів.

В економіці не так багато основних понять. То як пояснити незліченну кількість складних наукових праць, які намагаються розкласти по поличках підйоми і спади бізнес-циклів? Ідеальна економічна модель так само недосяжна, як і Святий Грааль, — спокушає багатьох ярих науковців та тисячі кандидатів наук із позанаукових кіл. За останню сотню років вони залишили світові спадок у вигляді тисяч магічних формул, графіків та діаграм. МВА варто прагнути взяти для себе основи й термінологію зі сфери економіки, й рухатися далі — а за вітряками теорій нехай ганяються теоретики Дон Кіхоти. Цей розділ сповідує такий підхід і не подає більше, ніж основи основ. Ми не станемо зациклюватися на складних формулах і важких поняттях, які ви, швидше за все, прогорнете, ніколи не використаєте й швидко забудете.

Економіка вивчає, як суспільство використовує обмежені ресурси землі при ненаситних апетитах людства. Пропозиція і попит — це рушійні сили. У точці, що зветься точкою рівноваги (E) ринкова ціна дає змогу показникам пропозиції зрівнятися з показниками попиту. Постачальники хочуть продати, споживачі хочуть купити. Пропозиція дорівнює попиту при певній ціні. Це основа всієї економічної теорії.

Візьмімо за приклад місцевий паб Porth Tavern, що варить власне пиво Duff. Уявіть, що ви п’єте Heineken, але в барі діє акція — кухоль пива Duff за спеціальною ціною 1 $. Власник має його десять бочок і розуміє, що якщо поставить на це пиво звичну ціну 4 $ за кухоль, то продасть лише бочку чи дві. Ви любите Heineken, та з ціною в долар вирішуєте спробувати значно дешевший сорт. Ось це і є «незрима рука» економіки, яка працює просто в цьому барі. Якщо ціна «правильна», десять бочок пива матимуть попит. Графік показує, що зі зростанням ціни за кухоль броварня захоче випускати більше пива, але люди менше його купуватимуть.

Якщо на основі цієї простої залежності провести паралель на всю економіку, сукупна пропозиція дорівнює сукупному попиту при рівновазі ціни та обсягу виробництва. Відповідний графік аналогічний графіку в прикладі з пивом: зберігаються такі самі відношення, однак вимірювані показники становлять значно важливішу тему для МВА.

РІВЕНЬ ЕКОНОМІКИ: МІКРО ЧИ МАКРО?

Студенти зазвичай вивчають або мікроекономіку, або макроекономіку. Мікроекономіка має справу з рівнянням пропозиції і попиту в масштабах окремих осіб, домогосподарств, компаній та галузей. Конкурентна боротьба сортів пива Heineken та Duff була прикладом конкуренції в мікроекономіці. Макроекономіка ж розглядає економіку міст, країн і усього світу, як показано в другому графіку. Простими словами, мікроекономіка має справу з «невеликими» конкретними ситуаціями; макроекономіка розглядає «велику» картину стану економіки загалом.

МІКРОЕКОНОМІКА

Мікроекономіка не така гламурна, як макроекономіка, та вона дещо практичніша. Оскільки більшість із нас навряд чи матиме макровплив на економіку загалом, краще зосередьмося на кількох базових поняттях мікроекономіки.

Альтернативна вартість

Вдовольнити наші апетити щодо товарів і послуг неможливо, тож для розподілу обмежених ресурсів доводиться робити вибір. Найчастіше буває так, що для збільшення обсягів виробництва товару чи послуги доводиться платити більше чи йти на якісь жертви. Економісти називають ці жертви альтернативною вартістю.

Наприклад, у 1990-х роках попит на мотоцикли Harley-Davidson був такий, що заводам компанії доводилося працювати із 100-відсотковою потужністю. Компанія Harley контролювала 60 % ринку дуже дорогих тяжких мотоциклів, і керівництво було змушене вирішувати, як краще розподілити обмежені виробничі потужності, щоб задовольнити попит. Вони вирішили випустити кілька моделей для продажу на американському й міжнародному ринках. В результаті, Harley-Davidson довелося заплатити суттєву альтернативну вартість, щоб не обмежуватися випуском тільки найдорожчих і найприбутковіших моделей для експорту в Японію. Якби Harley намагалась отримати максимальні прибутки в найкоротший термін, вона б ризикувала втратити аудиторію з відданих байкерів на внутрішньому ринку — ту саму групу покупців, що створила навколо мотоциклів Harley містичний ореол, на який ведуться японці. Тому альтернативна вартість — це втрати, пов’язані з вибором одного напряму з багатьох, коли обсяги виробництва, час та кошти обмежені.

Граничні дохід і витрати

Із альтернативною вартістю тісно пов’язані такі поняття, як граничний дохід і граничні витрати. Компанії прагнуть отримати максимальні прибутки, максимально збільшуючи доходи й зводячи витрати до мінімуму. Якщо підприємство має можливість продати принаймні одну додаткову одиницю товару й отримати від цього прибуток, воно повинно виготовити цю одиницю. Граничний дохід (MR) від продажу повинен перевищувати граничні витрати (MC) на виробництво.

Підприємство має продовжувати процес виробництва, допоки граничний дохід не дорівнюватиме граничним витратам. У цій точці рівноваги граничний дохід від наступної проданої одиниці товару дорівнюватиме нулю. У підсумку прибутків не залишається. Після цього рівня граничний дохід від кожної проданої одиниці товару зменшується, а граничні витрати збільшуються. Досвід показує: що більшу кількість одиниць компанії намагаються проштовхнути на ринок, то менше ринок хоче платити за ці товари. Витрати на виробництво однієї додаткової одиниці мінімальні. Та коли компанії не вистачає потужності, а вона намагається виготовити більше одиниць, їй доводиться наймати нових працівників, купувати нове обладнання та орендувати чи будувати більші цехи. Тому щойно завод сягає межі своїх потужностей, граничні витрати на виготовлення однієї додаткової одиниці стають більшими за витрати на останню одиницю,