read-books.club » Наука, Освіта » Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька 📚 - Українською

Читати книгу - "Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька"

269
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька" автора Данило Борисович Яневський. Жанр книги: Наука, Освіта / Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 61 62 63 ... 107
Перейти на сторінку:
з Стецьком»,[173] – завершує свою «нотатку» таємний радник німецького зовнішньополітичного відомства.

21 липня на львівську подію відгукнувся референт МЗС Німеччини Гросскопф: «Мова йде про самовільний вчинок відомої честолюбивої та активної групи Бандери. Інсценізований ними у Львові акт, з нашого погляду, не має жодного міжнародно-правового значення. Ця позиція була недвозначно виражена військовими та внутрішніми органами (так в тексті. – Д. Я.) керівним особам групи Бандери…Також на сьогоднішній стадії треба, мабуть, відмовитися від представлення [справи] панові рейхсміністрові закордонних справ».[174]

Версія МДБ УРСР

Як це не дивно, чекістських документів про «відновлення» Української державності мені пощастило прочитати також два.

У звіті анонімного агента НКДБ УРСР про 30 червня від 1941 р. зазначено:

– Бандера «з початком військових дій Німеччини проти СРСР вів роботу в тісному контакті з німецьким командуванням»;

– Стецько проголосив Акт 30 червня «без узгодження з німецькою окупаційною владою, спираючись на підтримку оунівських стрільців»;

– Андрей Шептицький «оголосив пастирського листа та поблагословив створений уряд» на пропозицію Бандери.[175]

Документ другий датований 6 вересня 1949 р. На яких оперативних матеріалах ґрунтуються викладені в ньому версії – невідомо. Але вони такі:

– «велике зібрання укранців західних земель України» відбулося о двадцятій годині;

– воно проходило в атмосфері «небувалого натхнення»;

– «присутні бурею овацій та сльозами радості вітали стоячи цю історичну хвилину, а потім заспівали національний гімн»;

– о. Іван Гриньох «виступив у сірому військовому мундирі» як «польовий священик Українського національного легіону»;

– о. Й. Сліпий заявив: митрополит (Андрей Шептицький. – Д. Я.) «вітає всім серцем і всією душею цей великий історичний почин відродження Української державності і закликає весь народ, всіх віруючих негайно почати працювати задля цієї великої справи»;

– «делегат провідника ОУН та учасники зібрання особливо вітали дуже гаряче та душевно присутніх на зборах вищих офіцерів німецької армії» (тобто капітана Коха та його колегу. – Д.Я.);

– «представник німецької армії, колишній полковник УГА професор Кох також вітав присутніх і закликав до якнайтіснішого співробітництва з німецькою армією під керівництвом великого вождя німецького народу Адольфа Гітлера»;

– «зібрання закінчилося співом національного гімну».[176]

Версія аноніма

Передостаннє відоме мені свідчення безпосереднього учасника акції в будинку «Просвіти» виявив сучасний дослідник Володимир Дзьобак. Посилаючись на спогади «одного з учасників тих подій», він переказує такі подробиці: «у темних кімнатах «Просвіти» зі свічками в руках (у Львові ще не відновили струм) стояло багато людей, в одній із зал Ярослав Стецько в присутності німецьких офіцерів (які за іншими свідченнями потрапили туди «випадково» та «зненацька». – Д. Я.) виголошував промову. Люди пошепки намагалися передавати ті слова з кімнати в кімнату. Саме в таких умовах відбулося проголошення Української Держави (зауважимо: свідок вживає термін «проголошення», а не «відновлення». – Д. Я.), що потім було повторено в двох радіоефірах».[177]

Інші іноземні оцінки

Таких маємо небагато. Але мала кількість компенсується якістю. Такі свідчення віднайшов та опублікував Лев Шанковський.

Свідчення перше, Арвіда Фредборга, кореспондента шведської «Свенска Даґбладет» у Берліні в 1941–1943 pp. Повернувшись на батьківщину 1943 p., журналіст видав книжку «Поза сталевим муром». У ній, за словами Шанковського, шведський журналіст «приписує Актові 30 червня велике, міжнародне значення. Він уважає, що львівське проголошення української державності було головною причиною фіяско гітлерівської політики в Україні. Це фіяско мало значення для ходу війни на Сході…Вину за фіяско, – переповідає Л. Шанковський, – приписує Фредборг нацистській партії, «яка не мала поняття, як використати український націоналізм,…прославила себе «разюче незграбною політикою в Україні». Фредборг протиставляє НСДАП та «армію, яка знала, що робити»… Керовані фельдмаршалом Бравхічем німецькі військовики, – підкреслює він, – плянували створити українську суверенну державу з власною армією і в союзі з Німеччиною…Нацистські пляни перекреслили українські націоналісти, які проголосили у Львові українську державу…На велику

1 ... 61 62 63 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька"