Читати книгу - "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Про конкретні успіхи тої піонерської, національно-виховної праці УССтрільців на Закарпатті – не раз були згадки в українській пресі. Для прикладу наведемо дві пресові нотатки на цю тему:
У «Вістнику Союзу Визволення України» з 26 грудня 1915 року в статті: «З угорської України» м. інш. читаємо:
«Де УССтрільці стояли довше, нав'язувалися ближчі зносини з місцевою молоддю, заводилися сходини та співи. Молодь радо перебирала українські народні і патріотичні пісні, й мені траплялося декілька разів почути від угорсько-українських парубків і дівчат: «Ще не вмерла Україна», «Гей там на горі Січ іде» і т. д. В Чинадієві місцева молодь присвоїла собі цілий січовий репертуар, і коли ми пробували там в якийсь час по Січових Стрільцях, то думали, що живемо в якімсь свідомім галицькім чи буковинськім селі».
Часопис «Сеньйорська Ватра» – орган Об'єднаних Пластових Сеньйорів, в статті:
«Початки пластового руху на Карпатській Україні», передрукованій в «Свободі» в квітні 1954 р., так писав про це: «Безперечно важливий крок у пробудженні Карпатської України належить Українським Січовим Стрільцям. Понад дві тисячі свідомого вояцтва УСС складалися у великій більшості з молоді із середньою і високою освітою. Вони в 1914 р. опинилися в селах Карпатської України, де були розміщені по селянських хатах. Через безпосередній зв'язок з населенням, зжилися з ним, відвідували недільні Богослуження, організували добрі хори і вели щиросердечні розмови.
Все це робило велику національну пропаганду, і не одному, вже змадярщеному українцеві, відкрилося правдиве українське серце. Пам'ять про УСС залишилася тривка і добра. Коли в 1925 році в Лугах, коло Сваляви був пластовий табір і одного дня запрошено на ватру довколишнє населення, від селян чули ми про УСС, як гарних хлопців, що йшли битися за Україну».
Так отже, та національно-виховна праця УССтрільців, їх боротьба з московським наїздником і численні стрілецькі могили, що остали на Закарпатській Україні, остануть цінним вкладом стрілецької ідеї та традиції УСС в історії Срібної Землі.
Під час свойого понад трилітнього побуту в Галичині, від лютого 1915 р. до весни 1918 р., УССтрільці продовжували свою суспільно-громадську працю. В першій мірі цю працю вів Кіш УСС. В Коші перебувало стало кількадесят кваліфікованих громадських діячів, старших студентів університету, народних і середньошкільних учителів, правників, людей вільних професій і т. д., які працювали в різних галузях культурно-освітньої праці в селах і містечках, де було місце постою Коша, як також в сусідніх місцевостях. Відновлювано читальні «Просвіти», улаштовувано свята Шевченківські та інші національні маніфестації. Знаменитий стрілецький хор і оркестра під орудою пхор. Л.Гринішака і капельника М.Гайворонського успішно виступали з концертами в багатьох містах Галичини: у Львові, Станиславові, Стриї, Дрогобичі, Калуші, Болехові і інших містах. На концертах тих бувало також багато чужинців.
Зокрема важне місце займає в суспільній праці УССтрільців допомога селянам у їх сільсько-господарській праці, головно під час жнив. Ця допомога була дуже видатна в воєннім часі, коли не було рук до праці в наших селах.
Співчуваючи з селянством із-за його тяжкого матеріяльного положення під час війни та великих тягарів, що воно мусіло виконувати для війська, УССтрільці помагали селянам боронитись перед непосильними реквізиціями збіжжя, худоби і іншого добра. Бувало часто і так, що УСС силою забороняли чужонаціональним воякам виконувати такі реквізиції, а навіть наганяли їх з села. Таке трапилось в Пісочній[110] і Рудниках, Жидачівського повіту і в Шишківцях,[111] борщівського повіту.
Найповажнішу, найкраще зорганізовану та найбільш інтенсивну національно-культурну і громадсько-політичну роботу перевели УССтрільці на Волині в роках 1916-1918, після зайняття її німецько-австрійськими військами на весну 1915 р. В наслідок заходів Загальної Української Ради, дозволено Легіонові УСС в січні 1916 р. на набір добровольців із Волині. Крім цього дозволено там закладати українські приватні школи та вести культурно-освітню працю. В цілі переведення акції набору добровольців створено на Волині три Комісаріяти УСС в Володимирі Волинськім, Ковлі і Луцьку. На чолі тих Комісаріятів станули чот. М.Саєвич, сот. Д.Вітовський і чот. М.Гаврилко.[112] Культурно-освітньою справою на Волині зацікавився також Союз Визволення України, який для цієї цілі створив «Бюро Культурної помочі для українського населення
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький», після закриття браузера.