Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Вечеря пройшла ідеально. Алекс розповідав про свій день, але більшу частину часу просто дивився на Анну, немов боявся відвести погляд. Вона теж не могла відірватися від нього – втомлений, але такий рідний, сильний і турботливий.

Коли вони закінчили, Алекс узяв її за руку.

— "Дякую за цей вечір, кохана. Ти навіть не уявляєш, як сильно я цього потребував," — сказав він, погладжуючи її долоню.

— "Я просто хотіла, щоб ти відпочив, забув про всі справи," — відповіла вона, опустивши очі.

Алекс м’яко підняв її підборіддя, змушуючи подивитися йому в очі.

— "Коли ти поруч, я забуваю про все," — прошепотів він і нахилився, знову цілувати її.

Поцілунок був глибоким, гарячим, таким, що викликав тремтіння у всьому тілі. Анна відчувала, як серце б’ється в грудях з шаленою швидкістю. Вона запустила руки в його волосся, притягуючи ще ближче.

Алекс обережно підхопив її на руки, поніс у спальню.

— "Ти впевнена?" — запитав він, дивлячись їй у вічі.

Анна просто кивнула, не в змозі вимовити жодного слова. Вона довіряла йому більше за всіх у світі.

Ніч була сповнена ніжності, пристрасті та відданості. Вони не поспішали, насолоджувалися кожною миттю, кожним дотиком.

Анна заснула в його обіймах, слухаючи рівне биття його серця. Алекс погладив її по волоссю, усміхнувся й прошепотів:

— "Я тебе кохаю."

Вона вже не чула цих слів, але в її снах вони лунали знову і знову.