Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни"

Російський генерал Ігор Тимофєєв з позивним «Брест» був у Горлівці замість Безлера. Зараз він у Росії, поїхав через тиждень, як мене взяли — злякався. Мені самі «емдебешники» сказали: «Якби не патруль, ти б його грохнув».

По Тимофєєву в мене було завдання — лише зібрати інформацію, вияснити де він буває. Ліквідувати я потім сам попросився, бо вводити нову людину в курс справи — занадто довго. Наприклад, я знаю, що в ось той будинок він приїжджає ловити рибу. Я знаю, що там дві камери, є собаки, що перед його приїздом приїжджає газель і цивільна машина. Цивільна раніше зупиняється, газель доходить до самого будинку. У мене були фотографії його особистої охорони, ті, що в цивільному ходили. Я вирахував про нього все, скільки часу на дорогу витрачає, де буває, о котрій годині приходить додому... Це все пояснити новій людині було б занадто довго. До того ж людина перед тим як щось робити, піде туди й знову дивитиметься. У деяких операціях часу немає. Я більше місяця за ним слідкував.

У нього є дружина, діти в Росії. Але його коханка працювала в перукарні «Клас» у Горлівці. Я пішов підстригатися в цю перукарню, потім прослідкував за нею, вияснив, де вона живе. Він до неї додому заїжджав, або її забирав, або в неї залишався. Але частіше залишався в неї. А жив біля відділу РОВД, там є будинок. А підірвати вирішили біля її будинку, бо коли чоловік йде до коханки, він розслабленіший, ніж коли йде додому.

У вибуховому пристрої не було вражаючих елементів, тому його необхідно було підірвати на відстані максимум двох метрів від жертви. Ми замаскували пристрій під цеглу на клумбі. Від вибухової хвилі відбувається відшарування м’яса від кістки. Через три дні-тиждень людина не жилець стовідсотково. У нас була задача — зробити так, щоб від цього вибуху не постраждали інші люди, окрім самого Тімо­фєєва чи його охорони.

Перед приїздом генерала до будинку під’їхали патрульні, які побачили нас і попросили документи. При огляді речей Олексія вони знайшли пульт детонатора, один з них каже: «А если нажать эту кнопку?», кажу: «Нічого не буде». Він натиснув, і пролунав вибух. Нас затримали й передали російським ефесбешниками. Те, що це були вони, стало зрозуміло з того, як з цими людьми в штатському розмовляють військові, по тому, що вони не віддали нас особистій охороні генерала для допиту.

«Емгебешники» знайшли в мене карту з замітками, де буває генерал. Вони не вірили, що я за ним сам слідкував без машини, пішки. У мене був велосипед, мені його не шкода було, я його і в посадці кидав, і залишав.

Після генерала я мав виїхати з Горлівки, але з маленьким феєрверком. Батько поставив умову, що після цієї справи я виїду з окупованої території, щоб перечекати півроку-рік і зрозуміти, чи мене будуть шукати. У Горлівці був броне­поїзд, на ньому стояли САУ, вони виїжджали, відстрілювалися і їхали далі. І я мав обрати оптимальний варіант на залізниці й закласти.

Коли мене з Голіковим судили, я запитав: «У чому нанесена шкода?» Мені відповіли, що дані засекречені МО. Засекречено тому, що там були САУ, яких не повинно було бути. Мені сказали: «Слишком много у тебя вопросов, на тебе 22 года». Судили за «тероризм», виготовлення вибухівки, зберігання вогнепальної зброї, вибухових речовин, шпигунство. У мене 11 статей.

Одразу після затримання мене відвезли в центральний відділ внутрішніх справ у Горлівці. Били, але я говорив, що просто хотів підірвати того чоловіка, бо мені сподобалася дівчина. Вони мені розбили губи, зламали ребро, закручували руки за спиною і ставили зверху стілець, потім били в груди, щоб вийшло повітря, і одягали протигаз. Коли задихаєшся і починаєш втрачати свідомість, задавали питання.

Але страшніше вже було на «Ізоляції», мене туди на наступний день відвезли. Я Голікову говорив ще від початку — раптом що — кажи, що нічого не знаєш, просто був зі мною, а я попросив якийсь пульт потримати. А він розповів все. І навіть за той артобстріл згадав. Відповідно мені довелося говорити те, що й він розповів. Навіть трохи більше я їм розповів. Бо вони мене крутили «тапіком» чотири доби, навіть вже питання не задавали, просто крутили.

Спочатку до ніг прив’язали, потім один до ноги, інший до паху, потім їх це не влаштувало — від ноги відв’язали, прив’язали до трубки й вставили в «п’яту точку», крутили так. Потім принесли другий «тапік», приєднали його до мочок вух і крутили на два «тапіка» одночасно. Я тоді обблювався кров’ю, мені погано стало. Вони дали мені попити нашатир, запити водичкою і ще чимось, і через 40 хвилин продовжили. Щоб був кращий контакт і електропровідність, поливали водою.

Питання задавали росіяни разом з «Паличем» і Юрою «Танкістом» дуже швидко й дуже багато, а місцеві крутили «тапік». Фсбшники — психологи, які дивляться як ти відповідаєш, заїкаєшся чи ні. Коли ти говориш правду, то не так заїкаєшся, а коли намагаєшся вигадати щось, щоб вони повірили — починаєш відповідати повільніше.

Лікар щось колов, але ти ж в нього не запитаєш, що це. Я пам’ятаю той стан — стаєш «ватним» і ніби «пливеш». На «тапік» вели знову, коли ніби починав знову щось розуміти. Ним мене катували чотири дні, а потім був шокер, дубинка, «розтяжка». Перші два місяці дуже катували, постійно били, знущалися.

Зведення новин

За добу в зоні проведення антитерористичної операції 2 військових загинули, 4 зазнали поранень.

Про це повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.

13 липня 2016 року

Зведення новин

За добу в зоні проведення антитерористичної операції 1 військовий загинув, ще 4 отримали поранення. Про це повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.

Речник АТО уточнив, що в результаті мінометного обстрілу в Зайцевому 1 військовий загинув і 1 був поранений. Також двоє бійців зазнали поранень в результаті артобстрілу бойовиками Красногорівки і ще 1 військовий зазнав поранень, підірвавшись на невідомому вибуховому пристрої в населеному пункті Луганське.

14 липня 2016 року

Зведення новин

За добу в зоні проведення антитерористичної операції загинув один військовий, 6 отримали поранення. Про це повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник. Ще 2 військових отримали поранення внаслідок підриву на розтяжці.

До двох тисяч цивільних осіб загинули внаслідок обстрілів населених пунктів в