Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
В останні години перед стартом розгром радянського ракетного угруповання на Кубі міг бути здійснений з авіаносців, інших надводних кораблів і підводних човнів США, з території Флориди чи американської бази Ґуантанамо. Поки радянські ракети на Кубі піднімають у вертикальне положення і готують до запуску, уряд США може віддати наказ про нанесення зустрічного удару своїми ракетами і по Радянському Союзу, і по Кубі.
При розміщенні ракет на Кубі польотний час скорочувалася, але це не робило удар раптовим. Навпаки, противник міг виявити підготовку до ракетного удару за кілька годин до того, як радянські оператори натиснуть кнопки «Пуск».
Ракети на території Радянського Союзу можна було знищити лише раптовим ракетним ударом, тобто в ході Третьої світової війни. А на Кубі їх можна було знищувати чим завгодно, навіть стрілянням з дробовика.
4
І тоді кремлівська пропаганда придумала іншу гарну відповідь на запитання, навіщо ж ракети на Кубі. Відповідь ось яка: Микита Хрущов був у Болгарії, йому хтось сказав, що он там, у сусідній Туреччині, стоять американські ракети, наведені на Радянський Союз... Ну й Хрущов обурився, завівся, вирішив на Кубі ракети розмістити в якості противаги, а потім обмінятися: ви забирайте з Туреччини, ми з Куби... Заодно цим ходом Хрущов революцію кубинську врятував.
Це теж гарно звучить для тих, хто не розуміє.
А той, хто хоч трохи думає головою, задасть запитання: а навіщо нам ця сама Куба потрібна? Навіщо нам цей «острів свободи», з якого втікають люди, яким стріляють у потилиці та спини?
Якщо Радянський Союз не рветься до світового панування, якщо не намагається поширити комунізм на весь світ, то навіщо нам Куба? А ще Індонезія, Алжир, Ірак, Сирія, Єгипет, Нікарагуа, Чилі, Ангола, Мозамбік, В'єтнам, Корея, Китай, Ємен, Гвінея-Бісау, Монголія, Лівія, Афганістан, Сомалі, Ефіопія і так далі і так далі. І навіщо утримувати Комуністичну партію США, і Франції, і Великобританії, і усіляких Уругваїв з Парагваями?
І якщо вже так нам захотілося зберегти цю саму «революцію», то навіщо везти ракети на Кубу? Весь світ у ті роки знав про радянську ракетну перевагу і вірив у неї. Президент Кеннеді публічно заявив про американське ракетне відставання. Ось і треба було скористатися цією загальною оманою! Ось і оголосити б усьому світу на Асамблеї ООН: у разі нападу на Кубу Радянський Союз відповість ракетно-ядерним ударом по Америці з Сибіру! І який президент США після того планував би вторгнення? Та горить вона, ця Куба, ясним вогнем! Дідько з нею та її революцією. Наплювати і забути!
Ось і запитання: чи не один дідько, якими ракетами загрожувати - тими, які нібито в Сибіру чи тими, які реально на Кубі?
І якщо вже захотілося розмістити на Кубі, то навіщо стільки? Ось одна голубонька для Вашингтона, ось інша - для Нью-Йорка, третя - для Чикаго. Для вірності - по парі штук на кожну ціль. Хто після цього захоче на вашу Кубу нападати? Так навіщо десятки тисяч солдатів? Навіщо 164 заряди? Адже планували ще більше підвезти, тільки не встигли.
Найцікавіше полягає в тому, що Радянський Союз ніколи цими ракетами Америці не погрожував. Навпаки, і Хрущов, і міністр закордонних справ товариш Громико, і посол в США, і представник при ООН дружно брехали, що ракет на Кубі немає!
Правда, цікаво виходить: розмістили ракети під пальмами заради того, щоб залякати Америку і врятувати бідну Кубу, але лякати не стали, навпаки, заспокоювали: так ви не бійтеся, немає тут у нас ракет!
Так от: ракети завезли на Кубу не заради порятунку Фіделя Кастро і його режиму. Мета була інша.
5
Зовсім смішне пояснення про американські ракети в Туреччині. Мовляв, через них все й почалося. Дізнався Хрущов: якщо ракети з Туреччини запустити, то вони в Радянському Союзі будуть через кілька хвилин. І вирішив Микита, що потрібно з цим неподобством кінчати, потрібно змусити американців ці ракети прибрати.
Добре. Погодимося. Але в Туреччині було 15 ракет. А в Італії та Великобританії ще 90 з тими ж характеристиками. Якщо 15 прибрати, а 90 залишиться, то невже Хрущову від того легше стане?
Невже через тих п'ятнадцяти ракет треба було світ на грань Третьої світової війни ставити? Адже в Атлантиці та в Середземному морі на дев'яти атомних ракетних підводних човнах є ще 144 «Поларис» з набагато більш високими характеристиками і в багато разів менш вразливих.
Чому 15 ракет у Туреччині так схвилювали Хрущова, а набагато більша кількість у Британії, Італії, Атлантиці й Середземному морі не схвилювали?
І якщо вся справа в тому, щоб зрівноважити 15 ракет у Туреччині, то навіщо на Кубу везти ракетну дивізію, дві зенітно-ракетні дивізії, два полки фронтових крилатих ракет і полк протикорабельних ракет? Навіщо бомбардувальники Іл-28? Навіщо 164 заряди? Навіщо 5-й флот з крейсерами і підводними човнами?
Якщо все заради того, щоб забрати 15 ракет з Туреччини, то навіщо брехати в ООН?
Як тільки американці дізналися про наші ракети на Кубі, як тільки оголосили всьому світу, слід було категорично заявити: так! Наші ракети на Кубі! Забирайтеся з Туреччини, і ми заберемо з Куби!
Хто б на це заперечив? Хто б засудив миролюбний Радянський Союз?
Але наші брехали, безсоромно й нахабно: немає в нас ракет на Кубі!
Припустимо на мить, що радянські ракети на Кубу завезли для того, щоб змусити Америку прибрати свої ракети з Туреччини. Але при цьому радянські ракети завезли так, щоб ніхто про це не дізнався, щоб на їх появу Америка ніяк не реагувала, отже, своїх ракет з Туреччини не виводила...
6
Коли припекло, коли публічно викрили у брехні, Хрущов згадав про ракети в Туреччині: добре, я забираю радянські ракети з Куби, але й ви заберіть...
А міг би вимагати, щоб забрали не тільки з Туреччини, але, наприклад, ще й з Італії. Чому
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)», після закриття браузера.
