Читати книгу - "Як Не вийти заміж за бога, Катаріна Рейніс"

Завмерла на місці, боячись зайвий раз ворухнутися. Зар-раза! І що тепер робити?

- Напої несу, - пискнула, стиснувшись у грудку. Насправді страшно майже не було. Цій старенькій ніколи не зрівняється з грізним поглядом короля Талласії, коли він заставав своїх нащадків за черговою витівкою.

- Хто наказав? - об метал, що дзвенів у голосі жінки, можна було порізатися.

- Пан… - очі сповнені переляку і сліз, губи тремтять, а руки судомно стиснули тацю. Ну? Давай! Повір мені! Татко ніколи не міг встояти перед моїми сльозами. Давай!.. І вона здригнулася! Розслабилася, оглянула мене з ніг до голови і задоволено хмикнула. Чудово! Гроза минула, залишилося тільки знову придумати, як начепити демонів маячок на розпусного жерця.

- У цю кімнату напої не подають, любонько! - рикнула, от тільки швидше для "треба", ніж по-справжньому. - Як тебе звати? Я щось не пригадую, аби наймала таку красуню.

- Е... Майя, - насторожилася. У повітрі потягнуло підставою! – Мене Олівія найняла…

- Майя значить… - у вузьких очах спалахнуло полум'я, яке нічого доброго мені не віщувало. - Що ж, Майя, на перший раз я пробачу тобі таку помилку, але в майбутньому навіть не розраховуй на поблажки!

Оглянувши свою жертву з ніг до голови, жінка раптом схопила мене за лікоть і потягла до виходу.

- Любонько, а розкажи-но мені: звідки у тебе таке незвичне ім'я? - Напружилася! Нащо це воно всім їм раптом здалося?

- Я не місцева, - спробувала посміхнутися, проте виходило відверто погано.

- А батьки?..

- Сирота ...

- Он як! – не помітити інтересу, що спалахнув, в холодних очах було неможливо. – Добре… Дуже добре… Послухай, Майо, бачу, ти дівчина відповідальна, тож у мене для тебе буде відповідальне завдання. Ти бачила того ліерда, який до нас зайшов?

- Жерця, чи що? - вигукнула на весь поверх. Не тому, що намагалася привернути увагу, а щоб продемонструвати свою простодушність. Я ж сільська простушка, наївна і не освічена!

Ледь вловимо скривившись, пані Цзин все-таки взяла себе в руки.

- Саме його! Так ось, коли цей усіма шанований ліерд вийде, ти повинна будеш провести його додому ...

«Так!» Ледве втрималася, щоб не запищати від радості. Оце пощастило так пощастило!

- А навіщо? – подивилася на жінку величезними наївними очима.

- Так треба! – зашипіла хазяйка притону. - Ти маєш у всьому його слухатися, добре? Обіцяю, нічого поганого з тобою не станеться! А якщо будеш слухняною, тобі ще й добре заплатять! Згідна?

Ще й як! Але про це вам не обов'язково знати.

- А він не буде... чіплятися до мене? – злякано сховалася за тацею. Склянки загрозливо задзвеніли. – Розумієте, я ще не… Ніколи…

Задоволено посміхнувшись, пані Цзин обняла мене за плечі і підштовхнула до виходу.

- Не бійся! Все буде добре! А зараз ходімо, тебе необхідно переодягнути. Хто взагалі видав тобі це лахміття?..

Що ж, якщо гора не прийшла до фьйольгра, тоді він прийде до гори. Чекайте!

* Нуаті - тварина, схожа на африканського буйвола, тільки з величезним горбом, як у бізона та абсолютно білою вовною. Мешкають переважно на півночі Імперії.

*Тайпан – дуже отруйна степова змія, окрас солом’яно-жовтий, на голові червоні ріжки. Від її отрути потерпілий тимчасово впадає у ступор, все розуміючи, але не здатний ворухнутися. Проте трапляються й летальні випадки.