Читати книгу - "Секс-сусід напрокат, Джулія Рейвен"

Руслан, не промовивши жодного слова на загрозу колишнього чоловіка, зачинив двері. Він узяв мене за плечі і пильно подивився на мене.

— Ти як? — у його очах я прочитала щире занепокоєння.

— Може бути, — шморгнула я носом, — тільки тепер я безхатько.

— Ми щось вигадаємо. Все буде гаразд, — безапеляційно заявив сусід, — у мене є знайомий юрист. Я проконсультуюсь у нього.

Я лише тихо гмикнула.

Що тут можна вигадати? Все немає сенсу.

Але коли Руслан пообіцяв — значить, так воно і буде. Він жодного разу не кинув мене одну за час нашого короткого знайомства. Ні разу не обдурив мене. Тому я заспокоїлася і натягнула на обличчя милу усмішку.

— Поїхали до твого батька? — спитала тихо, вчасно згадавши про ранкове прохання сусіда.

— Навіть не знаю, — сумно посміхнувся Руслан, — тобі зараз і без мого батька «весело».

— Все гаразд, — впевнено запевнила його, — і я, правда, хочу поїхати з тобою.

— Дякую, Тань, — сусід притиснув мене до себе і погладив по спині, — я один не зміг би. Як би це по-дитячому не звучало.

— Розкажеш, що там у вас трапилося? — наважилася спитати, насолоджуючись ароматом його одеколону.

— Розкажу, — погодився Руслан. Він підхопив мою сумку з банкетки та подав її мені. Галантно відчинив двері і жестом показав на вихід, — але тільки в таксі. Ми й так уже запізнюємося.