Читати книгу - "Король болю"

У малу суконну крамничку поруч Галицької брами в полудень зайшов незвичайний гість. Це був худорлявий вельможа, зодягнений у багатий, розшитий золотом одяг. Зазвичай сюди навідувались люди прості, тому господар, червонощокий монах, що сидів за столом, займаючись якоюсь щоденною роботою, миттю схопився на ноги і здивовано глянув на гостя.

Той привітався і обвів поглядом спершу товар, що був виставлений в крамниці, тоді подивився на монаха, а далі на дівчинку років шести, яка, сидячи в куточку, також не зводила з нього блискучих зацікавлених оченят.

— Чого бажає ласкавий пан? — поцікавився врешті монах.

— Мені потрібне сукно, — усміхнувшись, відповів гість, — нічого іншого немає в твоїй крамниці.

— В мене тільки дешеве, вашмосць, — трохи зам’явшись, сказав господар, — таке, як для селян і небагатих міщан.

— Я змерзну в ньому взимку? — перепитав вельможа.

— Ні, що ви, ваша милосте. В ньому вам буде тепло, як у материнських обіймах...

— Тоді візьму двадцять ліктів.

— Двадцять ліктів?

— Це мало, на твою думку?

— Жартуєте, ваша милосте? Ще ніхто не купував у мене так багато сукна за один раз!.. Дитино, допоможи мені, — звернувся він до дівчинки, — бачиш, вельможний пан робить нам ласку...

Разом вони заходилися спритно відміряти товар.

— Чого ж не купують? — поцікавився гість, — вже осінь, а тепло оманливе... Хтозна, може завтра випаде сніг.

— Одному Господу відомо, яка буде завтра погода в цьому місті, вашмосць, — не відриваючись від роботи сказав монах, — колись я намагався її передбачати... І знаєте, дурнішого заняття не мав...

Він поклав згорнене сукно перед покупцем.

— Ось, шановний пане, двадцять ліктів.

— Я візьму більше, Гвідо, — раптом сказав той, — чув, що зима буде суворою, а в мене велика челядь. Знадобиться. Беру все, що маєш...

З цими словами він поклав перед монахом чималий мішечок з грішми.

— Пан знає, як мене звати? — з недовірою запитав чернець.

— А ти мене не впізнаєш?

Монах уважніше вдивився в риси гостя.

— Ви... Ви Казимир... — раптом вимовив той, — я пам’ятаю вас! Ви були тоді в Поморянському замку!..

У відповідь гість приклав палець до губ.

— Тссс, Гвідо... Під цим іменем мене знають небагато. Хай воно залишиться в таємниці.

— Я думав, ви мертвий.

— От Казимир і помер.

— А решта? Ті, хто був з вами?

— Я нічого про них більше не чув, Гвідо. Все ще може бути... А поки що візьми гроші.

— Тут забагато, ваша милосте. У мене немає стільки товару.

— Залишиш решту для неї, — Казимир кивнув убік Франциски, а тоді відвів монаха вбік.

— Чи знає ця квітка про своє коріння? — запитав він у нього.

— Ні, ваша милосте. Я нічого їй не розповів. Кожна таємниця мусить дочекатися свого часу...

Львів-Познань, червень 2017 року

Богдан Коломійчук (нар. 1984 р. на Хмельниччині) — український письменник, автор історико-авантюрної прози, отримав Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» за роман «Людвисар. Ігри вельмож», який вийшов друком у видавництві «Фоліо». Також у видавництві побачили світ його книжки «Таємниця Єви», «В’язниця душ», «Небо над Віднем», «Візит доктора Фройда».

«Король болю» — новий авантюрний роман Богдана Коломійчука. Дія твору відбувається в XVI столітті у Львові, Поморянах, Кракові та інших містах давньої Речі Посполитої. Тут знову з’являються герої, знайомі читачеві з першої книги автора «Людвисар. Ігри вельмож»: майстерний стрілець і фехтувальник Христоф, найманці Казимир та Орест, лікар Домінік Гепнер та інші.

В 1572 році помирає король Речі Посполитої Сигізмунд II, забираючи з собою безліч таємниць. Та одну він мусить передати в надійні руки, навіть якщо доведеться домовитися з самою Смертю про ще один день життя...

Середньовіччя представлене в романі цікаво та захоплююче, а карколомні містичні та еротичні пригоди персонажів роблять цю книгу однією з найкращих у доробку Коломійчука.

Примітки

1

3 книги А. Содомори «Латинські написи Львова».

2

Стая (пол. staja) — старопольська міра довжини. Одна стая — 134 м.

3

Огродинець (або Огродзєнєц, пол. Ogrodzieniec) — містечко неподалік Кракова.

4

Мерлони — характерні зубці на мурованих оборонних стінах.

5

Переклад Бориса Тена.

6

Цаль — давня міра довжини, що становила приблизно 2,5 см.

7

«Девлет-Гірей іде на Москву...» — йдеться про невдалий похід кримського хана Девдет-Гірея. Влітку 1572 року в Молодинській битві за 50 верст від Москви його армія зазнала поразки.

8

Ян Саріуш Замойський (1542 — 1605) — державний діяч Речі Посполитої, королівський секретар з 1566 року. Згодом великий коронний канцлер.

9

Князь Острозький — мова про Костянтина Василя Острозького (1526 — 1608), сенатора, воєводу київського. Одного з найбагатших і найвпливовіших вельмож в Речі Посполитій.

10

Лівонія — територія сучасних Латвії та Естонії. В період з 1558-го до 1583 року за контроль над цим тереном точилася війна між низкою скандинавських та східноєвропейських держав.

11

Вежа Мурована — інша назва Острозького замку.

12

Філіпп II Габсбург, або ж Філіпп Благочестивий (1556—1598) був відомий своїми утисками маврів, які становили частину населення Іспанії. Доведені до відчаю, вони підняли повстання, яке іспанці жорстоко придушили. Після цього маврів почали насильно виселяти з країни.

13

В битві при Лепанто (1571 р.) з’єднаний флот «Священної Ліги» (Венеції, Генуї, Іспанії та Савойї), який очолила Іспанія, завдав нищівної поразки османському флоту.

14

Матір’ю султана Селіма II (1524—1574) була Настя Лісовська, Роксолана. Українка, що походила з Рогатина.

15

Максиміліан II Габсбург (1527—1576) — імператор Священної Римської імперії.

16

Іван Воде Лютий (1521—1574) — молдавський господар.

17

Джуббоне — верхній одяг у венеційському костюмі XVI ст.

18

Скьявона