Читати книгу - "Танець МечІв , Arachne "

З кожним вимовленим словом бар'єр між минулим і сьогоденням тоншав, і сили часу дедалі більше виявлялися у цій кімнаті. Символи на стінах спалахнули, а від мечів, що стоять на постаментах, почала виходити магічна аура, все яскравіша і відчутніша. Атмосфера в святилищі змінилася, стало здаватися, що природа відгукнулася на поклик мудреця.

Раптом з нізвідки в повітрі навколо мечів почали кружляти пелюстки сакури. Вони виникли раптово, наче вирвавшись з іншого виміру. Пелюстки м'яко погойдувалися в повітрі, ніжно рожеві, як весняний світанок. Вихор посилювався, і вони почали збиратися в тонкі спіралі навколо кожного з мечів, начебто енергія обряду розбудила саму природу.

Мудрець, спостерігаючи за цим явищем, не зупинився. Він знав, що це знак – ритуал досяг своєї кульмінації. Пелюстки закручувалися все швидше, утворюючи маленькі вихори навколо кожного постаменту. З кожним витком вихор ставав все яскравішим, ніби рожеві пелюстки відбивали світло, що походить від амулету та мечів. Пелюстки не просто літали — вони вели танець, кожне коло все щільніше обвивало мечі, і ось уже стали видно обриси людських фігур, що виникають усередині цього вихору.

Мудрець підняв амулет вище, і його світло з'єдналося з вихором. Пелюстки сакури закружляли так швидко, що більше неможливо було розрізнити де мечі, а де магія.

Коли ритуал продовжувався, довкола постаментів почали з'являтися тонкі енергетичні нитки. Вони перепліталися між собою, немов у павутинні, з'єднуючи п'ять мечів. Енергія рухалася все швидше, поки не досягла кульмінації — яскравий спалах світла наповнив святилище, змусивши розсіятися тіні.

Потім, раптово, настала цілковита тиша.

Мудрець розплющив очі. Перед ним футляри почали тріскатися, наче та давня магія, що стримувала мечі століттями, втратила свою силу. Кожен із п'яти футлярів випустив яскраве світло, і з них почали з'являтися молоді хлопці — втілення мечів, які тепер набували людських форм.

Тріск пролунав від першого футляра - це був Масамуне. У вихорі пелюсток з'явилася висока постать молодої людини, одягненої в елегантні традиційні шати. Його обличчя виражало спокій і мудрість, а рожеві пелюстки повільно осідали навколо нього. Масамуне, тепер людина, розплющила очі, оглядаючи нове для нього оточення.

Слідом за ним, з вихору пелюсток, вийшов Мурасаме. У його вихорі пелюстки рухалися швидше, у хаотичному танці, відбиваючи його буйну натуру. Коли вихор ослаб, перед мудрецем з'явився юнак із гострим, впевненим поглядом і вогненною енергією в очах.

Поступово кожен із мечів почав набувати людської форми. Дзуйхо з'явився у вихорі, який був найелегантнішим і спокійнішим, з пелюстками, які повільно опускалися на землю, немов слідуючи невидимим лініям, створюючи навколо нього чарівну гармонію.

Інугами Куроші вийшов з вихору, оточений майже невидимими пелюстками, що швидко зникали, які ніби розчинилися в повітрі, як привиди. Його поява була тихою, але наповненою містичною енергією, яка буквально вібрувала навколо нього.

І, нарешті, у вихорі найбільш насичених рожевих пелюсток, що закружляли востаннє, з'явився Фудзісане. Його постать виникла серед пелюсток, які, ніби символізуючи його силу, повільно опускалися на плечі. Він був міцний і спокійний, а очі його світилися рішучістю.

Мудрець, бачачи собі п'ять постатей, які тепер стояли замість древніх мечів, опустив амулет і тихо промовив:

— Ви пробуджені. Час настав.

Пелюстки сакури плавно опустилися на підлогу, і вихор зник, залишивши після себе тонкий аромат весни та відчуття чогось великого, що тільки-но починалося. Молоді люди, мечі, набули своєї нової форми. Вони мовчки дивилися на мудреця, усвідомлюючи, що їхня дорога починається заново.

Вони стояли перед мудрецем, кожен у своєму унікальному вигляді, і оглядали новий для них світ. Спершу вони мовчали, не розуміючи, що відбувається. Вперше за віки вони відчули себе живими.

Мудрець, спостерігаючи за ними, підняв руку, закликаючи до спокою.

— Час прийшов, — повторив він, тепер уже голосніше і впевненіше. — Ви пробуджені, щоб виконати своє призначення.

Мечі, тепер у вигляді людей, зустрілися поглядами. Вони відчували силу в собі, магію, яка знову стала частиною їхньої сутності. І хоча їхнє минуле було пов'язане з кров'ю та битвами, тепер на них чекала нова місія в цьому світі.