Читати книгу - "Легенда Чуфут-кале, Юлія Рудишина"

Люди сумно дивилися на Елю та її провідника. І з надією.

Дивно. І як вона їм допомогти? І чому взагалі має допомагати? Втім, на останнє запитання відповідь сама собою напрошувалась – якщо вона хоче вижити, то має показати, що може бути корисною.

— Лізь. Завтра багато принесемо. Зараз — двічі по три бурдюки, — сказав юнак, дійшовши до чорного зіва печери, і першим зник у темряві, прийнявши в когось із рук два величезні бурдюки.

— Лізу… — зітхнула Еля.

"І чому я лізти повинна?"

І раптом згадалося:

За легендою, яку вона слухала одним вухом, якась ханська донька допомагала хлопцеві з простих добувати воду. «Ось у чому справа!» — осяяло її! Татари місцеві вирішили, що вона, яка казна-звідки взялася, найкращий вибір у помічники цьому хлопцеві? Ну що ж, якщо іншого виходу немає, доведеться лізти за водою. До того ж, сама тут застрягла незрозуміло наскільки – а їсти і пити щось треба. Але...

«Головне – як додому потрапити? Чи сон-мрія сам скінчиться, як я від наркозу відійду? А може, я все-таки померла?