Читати книгу - "МІсто ВІчноЇ СтІжки , Arachne "

Команда спішно збирала обладнання, пакувала наукові прилади, згортала намети та перевіряла запаси їжі. У кожного в очах читалася напруга і передчуття чогось незворотного, наче вони знали, що це місто, що відкрилося перед ними, може змінити все.

Капітан тим часом сканував поглядом обрій, ловлячи останні штрихи знайомого світу, перш ніж поринути в незвідане. Його чуйне чуття моряка підказувало йому, що ця земля зберігає в собі щось давнє та небезпечне.

"Ми висуваємося за десять хвилин," - оголосив капітан, підбиваючи підсумки зборів. - "Тримайтеся разом і дотримуйтесь інструкцій. Жодних самовільних дій."

Марк кивнув, підтверджуючи наказ капітана, і підійшов до Джонатана. "Ти готовий?" — спитав він, з сумнівом дивлячись на друга, який все ще виглядав приголомшеним після побаченого.

Джонатан глибоко зітхнув, відчувши вагу майбутнього шляху, і кивнув головою. "Готов", - відповів він, стискаючи в руках рюкзак. У його голові ще лунав голос Марка і відлунювався образ жінки з його снів. Але попереду була експедиція і він знав, що не може підвести команду.