Читати книгу - "Потраплянка на заміну, Літа Най"

– Ну що ж, – почав чоловік, відвернувшись убік, – оскільки хранитель роду прийняв її, ми можемо переходити до наступного етапу.

– Стоп-стоп-стоп, – здійняла руки я, піднімаючись з підлоги. Я все ще відходила від усього, що сталося, й усвідомлювала, що це не було реальним. – Ви казали, якщо я пройду ритуал і виживу, ви все мені поясните, а не будете «переходити до наступного етапу».

Чоловік невдоволено видихнув, але все ж таки зволів заговорити, звертаючись до мене:

– Мене звати Ігеліус Медас. Я король Західних земель. На півночі Тенталя зараз неспокійно. Є ймовірність, що демони змогли створити портал і тепер намагаються повернутися назад у наш світ. Якщо це станеться – буде війна. У моєму королівстві живуть тільки люди, ми не зможемо самі впоратися з демонами. Тому мені необхідно було заручитися підтримкою Повелителя, щоб у разі нападу він захистив і мій народ. Гарантією нашої домовленості мав стати його шлюб з моєю дочкою. На жаль, вона померла. Ти тут щоб її замінити.

– Ви хочете, щоб я обдурила якогось там Повелителя і видала себе за вашу доньку-принцесу, – підсумувала я і продовжила: – Чому просто не сказати цій великій шишці правду? Так і так, дочка померла.

– По-перше, стеж за словами, – гримнув король. – Ти більше не у своєму невіглаському світі. Поводься і говори належно. По-друге, тільки династичний шлюб здатен гарантувати захист мого королівства і громадян. Тепер, коли ми прояснили основні моменти, ти дозволиш нам продовжити? – зневажливо спитав Ігеліус.

Я не звернула уваги на інтонацію короля і, відкинувши голову, велично махнула рукою на знак схвалення. А що, він же сказав поводитися належно принцесі – ось я і поводжуся.

– Нам потрібно виправити твої... прогріхи.

– Вибачте? – примружилась я, з нерозумінням дивлячись на чоловіка.

– Мені відомо, що ти не чиста тілом.

– Що?

Можливо, мені варто було обуритися, але замість цього я ледь стримувала сміх. Зрозуміло, про що йдеться, але мені подобалося бачити ніяковість, з якою йому доводилося говорити на цю тему.

– Я кажу про неналежну поведінку незаміжньої дівчини з чоловіками, – видавив із себе Ігеліус.

– А-а-а, – награно протягнула я. – У вашому світі люди не займаються сексом?

Обличчя короля спалахнуло: така собі суміш вищої міри збентеження і злості. Він почав задихатися від обурення і кілька секунд не міг вимовити й слова. Взявши себе в руки, Ігеліус випростався і кинув на мене презирливий погляд.

– Моя донька належно вихована і її моральні принципи та ціннісні орієнтири не дозволяли вступити у зв'язок із чоловіком до весілля.

– Але я не вона. Ваша дочка померла.

Після цієї фрази король змінився в обличчі. Немов за секунду постарів років на 20, і я зрозуміла, що перегнула палицю.

– Це не має значення! – крикнув він. – Твоя справа – виконувати накази і не ставити запитань.

Ігеліус різко розвернувся, підійшов до вікна і смикнув дерев'яну раму з такою силою, що скло затремтіло. У кімнату увірвалося холодне повітря, від чого шкіра покрилась сиротами.

– Лягай на ліжко, – приглушеним голосом сказав Бальтимор.

Я не стала більше опиратися їхнім розпорядженням. Коли я зручно вмостилася на м'якій перині, король важкими кроками підійшов до мене. Ставши збоку від ліжка, він витягнув уперед руки, що його долоні опинилися наді мною. Нічого не відбулося і через кілька хвилин Ігеліус відійшов від ліжка.

– Це все?

Я тільки зараз збагнула, що цей представник середньовічних традицій намагався зробити – повернути мою цноту. Упевнена, для магів, здатних змінити реальність у моєму світі, це не є складністю, але якось не вірилося у швидкість і легкість цієї «процедури».

– Ні, – зі зловтішною посмішкою кинув Ігеліус. – Оскільки в нашій магії не існує окремого заклинання для такої специфічної справи, мені довелося використати сейліум – одне з найсильніших чар цілительства.

Я насупилася, не розуміючи, про що він говорить, і тоді моє тіло наче прострелила блискавка. Я відкинулася назад на подушку і вигнулася дугою від сильного вибуху болю. На секунду мене відпустило, і я почула байдужий голос короля.

– Корисна магія. Може вилікувати майже будь-які поранення або хвороби, навіть смертельні. Є один неприємний нюанс – дуже болюча. І так, наскільки мені відомо, на жінках це закляття ще не застосовувалося, тож можливий летальний наслідок.

По тілу знову пройшлася хвиля болю, тільки сильніша за попередню. Тепер я вже не бачила короля: перед очима усе пливло в різнокольорових плямах. Навіть голос чоловіка я чула наче віддалено.

– Не буду відволікати. На тебе чекає кілька складних годин.

Годин? Він сказав годин? Господи, сподіваюся, це була галюцинація. Інакше я не думаю, що витерплю такий біль протягом годин. Ах точно, ще є варіант летального кінця. Прекрасно.

На жаль, у той момент я ще й на 10% не перейняла тих відчуттів, що чекали на мене попереду. Весь той час я пам'ятаю розмито. Спочатку біль був просто нестерпним. Усі мої кістки ніби ламалися по черзі, а поміть зростатися заново. Кожен сантиметр мого тіла зазнавав ударів і каліцтв, які тут-таки зцілювалися. Десь посередині цього процесу я почала втрачати свідомість від больового шоку. Хотілося, звісно, зовсім впасти в забуття, але час від часу я все ж отямлювалася. Тоді я відчувала, як усе тіло горить, наче замість крові по жилах тече розпечена лава. У роті відчувався металевий присмак. І якщо чесно, в якийсь момент хотілося померти. Просто піти і більше не відчувати нічого. І я відключалася, не знаючи, чи прийду до тями знову.