Читати книгу - "Гарячий незнайомець, Аріна Вільде"

Глава 6

Тато хоче сказати мені багато приємних слів.  Бачу це по його погляду і напруженій позі.  Він крокує уздовж коридору, раз у раз поглядаючи на час.

- Піу, піу, піу!  Тато, падай, ти убитий!  - кричить моя сестра і у мене розширюються від страху очі, тому що в її руках пістолет.  Той самий, який проніс в мою квартиру Андрій.  І на вигляд цей пістолет справжнісінький.

- Ох, чорт, дитинко, це не іграшки, - чоловік підбігає до Василини, бере її на руки і відбирає зброю.  Він дуже мило виглядає поряд з дитиною і я швидко відводжу від нього погляд, нагадуючи собі про те, що відчувати симпатію і довіру до Андрія не варто.  - Я працюю в поліції, вибачте за це, сховаю його краще, - каже він і в цей момент погляд мого батька змінюється з підозрілого на привітний.

- Так ви працюєте в правоохоронних органах?  - пожвавлюється він, уже з цікавістю поглядаючи на "зятя".

- Так, цілий місяць намагався перевестися в столицю, а тепер не впевнений, що хочу тут залишатися, - сумно усміхається Андрій, опускаючи сестру на диван.  - Вибачте, що доставляю вам незручності, але так вже склалася ситуація.

- Що, моя дочка так швидко вам набридла?  - настрій батька змінюється вмить.  Звичайно, це ж не якийсь там айтішник як Юра, а справжній правоохоронець!  - У нашоі Насті, звичайно, ще той характер, але це зовсім не привід, щоб так швидко збігати від неї.  Ніна, що там вечеря, готове все?  Нам з майбутнім зятем потрібно випити за знайомство!  - кричить він на всю квартиру, а я мало не непритомнію.  Який ще зять, господи-боже!

- Тоту, це не ...

- Мовчи дочко, а то так і будеш до кінця життя в дівках ходити.  Двадцять шостий рік пішов, всі подруги вже давно заміж повискакували, дітей народили, а ти все в чужому волоссі копирсаєшся.

- Тату, я колорист, копатися в чужому волоссі - моя робота.

- Відучитися на юриста, щоб потім послати все до біса і стати якимось перукарем, хіба це не абсурд?  Ось а ви що думаєте про заняття Настусі, га?  До речі, я ж так і не знаю як вас звуть.

- Андрій, - розгублено каже чоловік і дивиться на мене, намагаючись знайти в моєму погляді хоч якусь підказку  що робити.  О, ні, любий, раз прийшов без запрошення, будь добрий, прийми на себе весь удар.  Мені тепер навіть на руку така раптова поява Андрія, татові буде чим зайнятися весь вечір, крім того, щоб наставляти мене на шлях істинний, знаходячи в інтернеті вакансії юриста.

- Тато, Андрій нічого не думає з цього приводу, тому що не знає ким я працюю.  І, до речі, я салон краси належить мені, я не якийсь там перукар, - зображую пальцями лапки і закочую очі.

- Звучить відмінно і раз Настя змогла заробити на цю квартиру, то не все так погано. Мало хто з рядових юристів можеть у двадцять шість дозволити собі таке житло.

У словах Андрія явно є таємний сенс.  Немов я винна в тому, що його дівчина або наречена, або хто вона там йому, продала квартиру без його відома.

- Стіл накритий, - розриває наше протистояння поглядами бабуся і ми всі переміщаэмося до кухні.

- Настя, у тебе порожній холодильник, як ти збиралася годувати свого молодого чоловіка?  Добре що ми все приготували вдома і привезли з собою, - голосить мама, дістаючи з мікрохвильовки котлети.

- Любов'ю збиралася годувати, - хмикаю я і ловлю на собі осудливий погляд тата.

- А ви, молодий-красивий, сідайте поруч з Настусею.

- Ба, його Андрій звуть, - я вирішую не розвіювати їх впевненість в тому, що цей чоловік мій хлопець.  Зрештою це краще ніж зізнатися, що Юра одружений, а я така дурна що за півроку нічого не запідозрила.

Стільці стоять так близько, що наші тіла тісно пов'язані один з одним і по тілу пробігає приємне тремтіння, коли я випадково торкаюся його ноги під столом, і коли наші руки стикаються, б'ючи розрядом струму.  Я згадую твердість його члена під шортами, яким він терся об мене зовсім недавно і дихання збивається, а серце в грудях починає битися частіше.  Перекладаю погляд на його пальці і мимоволі помічаю, що і руки у нього гарні.  Саме такі як я люблю.  Довгі пальці, широка долоня, проступаючі сині вени.  Фантазія тут же намалювала багато непристойних сцен, де вони є головними учасниками дій.

Тато кладе на стіл пляшку його улюбленого коньяку і задоволено поглядає на хлопця поруч зі мною.

- Ну, тримайся, Андрій.  Тато у нас любить проводити перевірку на плішивість.  І між іншим, жоден кандидат на мою руку і серце не вижив після цього.  Саме тому я все ще незаміжня, - кажу серйозним голосом, легко поплескуючи його по спині.

- Настя!  - обурено лунає хором, а я простягаю в сторону тата свій стакан.  Мовляв, наливай, сьогодні і мені не завадить випити.

За знайомство.

Чомусь мені раптом стає весело від все цієї ситуації, особливо від розгубленого вигляду Андрія, який явно відчуває себе не в своїй тарілці.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно