Читати книгу - "Фалько"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Фалько внутрішньо посміхнувся. Він познайомився з Василем Захаровим на кораблі «Граф Савойський», під час гри в карти. За п’ять днів плавання між Гібралтаром та Нью-Йорком знаменитий контрабандист пройнявся симпатією до самовпевненого й розкутого іспанця – юнака щойно відрахували з Морської академії, і родина відправила його до Америки, щоб він взявся за розум. Півроку по тому Фалько вже працював на Захарова, виконуючи різні завдання в Мексиці, США, Європі.
– Не знаю, – відказав він. – Не пригадую.
Німець напрочуд уважно спостерігав за ним.
– Чи правда, що ви вели справи не лише з росіянами, а й одночасно постачали зброю мексиканським революціонерам і бойовикам ІРА?
– Такого я зовсім не пам’ятаю.
– Розумію. Якщо не помиляюсь, ви бували в Німеччині. В Берліні.
– А ось Німеччину я чудово пам’ятаю. Підштукатурені фасади, вогні кабаре, фальшива радість, що за дві вулиці перетворюється на печаль. І всі ці шльондри в облізлих шубах шепочуть тобі на вухо: «Komm, Süsser»[5].
– Це було раніше. Перш ніж…
– Що саме?
– Перш ніж настав націонал-соціалізм.
– Ну, якщо ви стверджуєте…
Німець відчинив двері. Вони разом повернулися до зали, де оркестр, перекриваючи гучні розмови, грав увертюру до опери «Лісовий кіт».
– Ви знаєте сеньйора Ленца? – поцікавився Шретер.
– Так.
Вони зупинилися біля подружжя – чоловіка з рудуватим волоссям і височенної пишнотілої білявки в чорній атласній сукні.
– Вольфґанґ Ленц і його дружина Грета. Здається, ви вже зустрічалися. Це Лоренсо Фалько.
– Так, ми знайомі,– підтвердив Ленц.
Вольфґанґ Ленц знехтував смокінгом, обравши темний костюм. Він тримав у руках напівпорожній келих, а в його подиху відчувався запах анісу. Застебнутий на один ґудзик піджак тріщав на товстому животі. Пан Ленц, представник фабрики «Рейнметал» на півдні Європи, кілька разів перетинався з Фалько по роботі. В 1929 році вони навіть провернули спільну операцію в Бухаресті – продали трьохтисячну партію гвинтівок «Маузер», старих і несправних. Обоє непогано заробили на тій афері. Після повстання Ленц регулярно постачав зброю армії Франко. Вони з дружиною мешкали в готелі. Люди часто бачили, як німець навідується, наче до себе додому, до єпископського палацу, де був розташований Генштаб каудильйо.
– Залишаю вас у приємному товаристві,– мовив Шретер і відійшов.
Фалько вийняв портсигар і запропонував їм сигарети. Ленц відмовився, а Грета взяла.
– Англійські? О, так! Дякую! Обожнюю англійські сигарети.
Грета Ленц була на голову вища від свого чоловіка. Вона мала грубі й вульгарні риси обличчя, хоча аж ніяк не здавалася потворною. Пряме волосся до плечей. Губи, нафарбовані яскраво-червоною помадою. Вечірня сукня підкреслювала могутні германські стегна, а глибоке декольте відкривало великі пружні груди. Розвеселившись, Фалько подумав, що жодна жінка в нинішній католицькій святенницькій Іспанії не наважилася би демонструвати свої принади з такою безсоромністю.
– Цікаві у вас друзі,– зауважив Ленц, вказавши келихом на спину Шретера.
– Ділові партнери, – уточнив Фалько, підносячи запальничку до сигарети, яку Грета вже встромила у бурштиновий мундштук.
Її чоловік зробив ковток і хитро позирнув на Фалько.
– Патріотизм і бізнес часто поєднуються.
Фалько закурив і випустив дим крізь ніздрі.
– А як ваші справи?
– Гріх скаржитися. Ви ж знаєте, як усе відбувається. Генерал Франко потребує того, що я можу йому надати.
– Це коштує грошей.
– Авжеж. Але платять інші, і всі задоволені. Німеччина та Італія співпрацюють і рано чи пізно виставлять рахунки. Подейкують, що Томас Феріоль – ваш співвітчизник, який мешкає у Франції,– покриває значну частину витрат. Ви щось знаєте про це?
– Ні.
Вони ще трохи поговорили. Грета Ленц відкрила сумочку і попудрила ніс, обвіявши чоловіків ароматом парфумів «Елізабет Арден». Вона зацікавлено косилася на Фалько, але він звик до таких виявів уваги. Жінкам зазвичай подобалися його елегантні манери в поєднанні з гарним профілем і чарівною зухвалою посмішкою, прорахованою до міліметра, тисячоразово перевіреною на практиці й обраною служити своєрідною візитівкою. Змолоду завдяки особистим розчаруванням він засвоїв важливий урок: жінок приваблюють шляхетні кабальєро, але в ліжку вони надають перевагу мерзотникам. Проста математика.
– Люба, тобі принести анісівки? – спитав Ленц.
– Ні, дякую. – Вона стишила голос і додала з певним докором: – Гадаю, ти забагато п’єш.
– Ти перебільшуєш.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Відома пригодницька мелодрама 1935 року з Кларком Ґейблом і Джин Харлоу в головних ролях. (Тут і далі прим. пер., якщо не вказано інше.)
Вернуться
«Зітхання Іспанії» (1902) – популярний іспанський пасодобль, твір композитора Антоніо Альвареса Алонсо.
Вернуться
Хуліо Ромеро де Торрес (1874–1930) – іспанський художник епохи реалізму.
Вернуться
Регуларес – елітний підрозділ Збройних сил Іспанії, створений 1911 року. Під час Громадянської війни 1936–1939 років солдати цього підрозділу – здебільшого марокканці – підтримували франкістів.
Вернуться
«Ходімо, любчику» (нім.).
Вернуться
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фалько», після закриття браузера.