Читати книгу - "Помста професора Моріарті"

стосунки з «дном». Представник генеральної прокуратури туди вже виїхав. Опис Муніра та його компаньйонів, серед яких був китаєць, лунав у голові Кроу солодкою музикою. Впевнений, що цього разу справді близький до мети, Кроу з хвилюванням мисливця домовився про зустріч у Сан-Франциско з представником генеральної прокуратури й зайняв місце в спальному вагоні експресу «Юніон-Пасифік», який повіз його до західного узбережжя.

Не маючи підстав підозрювати стеження, Кроу й на думці не покладав, що в іншому вагоні цього ж експресу чудову подорож через усю Америку здійснює один із членів «преторіанської охорони» Моріарті — низенький на зріст, слизький і підлий Ембер.

У Сан-Франциско Жак Мунір, він же Джеймс Моріарті, прочитав телеграму Ембера двічі, свиснув крізь зуби й, підвівши голову, глянув на китайця важким поглядом ясних очей.

— Кроу, — прошепотів він м'яко, але з ледь прихованою зненавистю. — Настав час, Лі Чао. Нашим слідом іде Кроу, і я проклинаю себе, що не покінчив з ним тієї ночі в Сандрингемі. — Моріарті по-зміїному похитав головою. Цей характерний рух йому було дуже важко приховати. — Я не заходитиму з ним у боротьбу й не бігатиму туди-сюди від цього мерзенного шотландця. — Він помовчав і, відкинувши голову, коротко засміявся. — Час їхати додому. Добре, що Джекобси вже підшукують нам місце в Лондоні. Виклич сюди Спіра, Чао, Треба познімати наші вклади. Америка нас добре забезпечила. Маємо цим скористатися й одплатити тим, хто вважає, ніби нас можна зраджувати. Негайно виклич Спіра. Або ми виїдемо звідси протягом доби, або нас схоплять. Наші друзі в Європі побачать, що буває з тими, хто зважився мені суперечити.

— Професоре, — несміливо озвався Лі Чао, — останнього разу в Лондоні ви…

— То було тоді, — різко відрубав професор. — Але цього разу наші любі європейські союзники підкоряться, а Кроу та Холмс скуштують нашу відплату на смак. Викликай Спіра!

Отже, коли Кроу нарешті прибув до Сан-Франциско, француза Муніра й слід запався. Мунір зник напередодні, трохи розбагатівши в темних закутках таких районів Сан-Франциско, як Барбарі-Кост та Чайнатаун.

Ангус Мак-Криді Кроу знову зазнав поразки. Майже в розпачі він почав пакувати речі, втішаючи себе єдиним: що повертається до коханої дружини.

Він не знав, що разом ще з п'ятьма людьми був намічений стати жертвою винахідливої й підступної помсти, покликаної піднести Джеймса Моріарті на вершину влади у злочинному світі.

ЛІВЕРПУЛЬ-ЛОНДОН
Понеділок, 28 вересня — вівторок, 29 вересня 1896 року
ВОЗЗ'ЄДНАННЯ

Коли ввійшли в гирло Мерсі, ліпша частина дня вже минула, і все-таки Моріарті відчув запах Англії. Запах лоскотав ніздрі, а все тіло здригнулось від хвилювання. Застебнувшись на всі ґудзики й відкотивши комір, він зіперся рукою в рукавичці на рятувальний круг з червоним написом «Ауранія. К'юнард», перехиливсь через поруччя й задивився на блискуче простирадло спокійної води. Він був без гриму, і багато хто здивувався б, дізнавшись, що цей кремезний чоловік легко міг зробитися виснаженим, сутулим, з безбарвними запалими очима, професором математики, хто, на загальну думку, став найбільш небезпечним серед учених свого часу злочинцем — справжнім Наполеоном злочинного світу.

Важко було повірити, що цей гарний ставний чолов'яга водночас був і рудим сером Джеймсом Мадісом, і кремезним французом Жаком Муніром.

Та справді, й Мадіс, і Мунір, і багато інших вигаданих образів, несхожих один на одного, були витвором підступного розуму і вправного тіла саме Джеймса, одного з трьох братів Моріарті, відомого в злочинному світі Європи як Професор.

Дерев'яна палуба ледь хиталася під ногами, коли стерновий на містку повертав судно на один-два румби. Моріарті подумав, що, ступивши на британську землю, теж мусить трохи скоригувати своє життя.

Це сталося швидше, ніж він гадав. Ще один рік — і його багатство подвоїлося б, але особливих причин для нарікання він не мав, бо суму, зняту з банківських рахунків в Англії та Європі, він уже збільшив учетверо: спочатку за рахунок компанії Мадіса в Нью-Йорку, а потім — шахраїв Сан-Франциско.

Моріарті знову вдихнув на повні груди приємної вільгості. Після райхенбахських подій 1891 року, вдруге врятувавшись утечею, він нудьгував за Англією, а особливо — за Лондоном з його звичними запахами диму, викриками візників, газетярів та вуличних торгівців; знудився за жаргоном, яким розмовляли в його «сім'ї».

Але проведений за кордоном час був того вартий. Глянувши на обрій, Моріарті подумав, що якоюсь мірою міг би порівняти себе з мешканцями морських глибин, можливо, акулами. Дужий і мовчазний, він пантрує здобич.

Хвиля гніву заполонила його на згадку, як обійшлися з ним його чотири європейські товариші, котрих він так гостинно вітав у Лондоні два з половиною роки тому.

Тоді на його запрошення приїхали були високий німець Шляйф-штайн, француз Гризомбр, з ходою вчителя танців, гладкий італієць Санчіонаре й зловісно мовчазний іспанець Естебан Сегорбе. Привезли навіть подарунки, лестили йому, вихваляючи його задум про велику європейську злочинну мережу. А потім, через одну невелику помилку та втручання отого негідника Кроу, все раптом змінилося. Вже за тиждень після врочистої клятви в дружбі ті четверо зрадили його.

Так, Гризомбр допоміг йому вибраться з Англії, але натякнув, що ні сам, ні його друзі з Німеччини, Італії та Іспанії не готові надати йому, професорові, притулок чи визнати його зверхність.

Отже, мрія не стала дійсністю. Багато доброго було вже досягнуто, хоча Джеймс Моріарті ще тоді знав про дрібні межисобні чвари й нарікання.

Саме коли Моріарті, спочатку як сер Джеймс Мадіс у Нью-Йорку, а потім як Жак Мунір у Сан-Франциско, вправно накопичував багатство, в нього визрівав новий план дії. Було б легко просто повернутися до Лондона й звідти організувати чотири вбивства одночасно: в Парижі, Римі, Берліні й Мадриді. Далі так само легко покінчити кулею з Кроу, а ножем — із Шерлоком Холмсом. Моріарті давно збагнув, що все залежить від того, буде жити Холмс, а чи ні. Але така примітивна помста не відповідала б його здібностям.

Був кращий спосіб, вишуканіший. Якщо він, Моріарті, хоче підпорядкувати собі злочинний