Читати книгу - "Ляльковий дім"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ф р у Л і н н е. Люба Норо, ти ж мені щойно розповіла про всі свої випробування.
Н о р а. А, самі дурниці. (Тихо.) Головного я тобі не розповіла.
Ф р у Л і н н е. Головного? Що ти хочеш сказати?
Н о р а. Ти все дивишся на мене згорда, Кристино. Однак даремно. Ти пишаєшся, що тобі довелося так тяжко працювати заради своєї матері...
Ф р у Л і н н е. Я, здається, ні на кого не дивлюся згорда. Але згодна — я пишаюсь і радію, згадуючи, що мені випало на долю полегшити останні дні моєї матері.
Н о р а. Ти пишаєшся також, згадуючи, що зробила для братів?
Ф р у Л і н н е. Мені здається, я маю право.
Н о р а. І мені так здається. Але ось послухай, Кристино. І мені є чим пишатись, з чого радіти.
Ф р у Л і н н е. Не сумніваюсь. Але в якому розумінні?
Н о р а. Говори тихше. Раптом Торвальд почує! Йому ні за що в світі не можна... Нікому не можна знати про це, Кристино, — нікому, крім тебе.
Ф р у Л і н н е. Та в чому справа?
Н о р а. Іди сюди. (Притягає її на диван поруч себе.) Так, бачиш... І мені є чим пишатись, чим радіти. Це я врятувала життя Торвальду.
Ф р у Л і н н е. Врятувала? Як врятувала?
Н о р а. Я ж розповідала тобі про поїздку до Італії. Торвальд не вижив би, якби не потрапив на південь.
Ф р у Л і н н е. Еге ж. І твій батько дав вам потрібні кошти.
Н о р а (з посмішкою). Це Торвальд так гадає і всі інші, але...
Ф р у Л і н н е. Але...
Н о р а. Тато не дав нам ні копійки. Це я дістала гроші.
Ф р у Л і н н е. Ти? Всю цю велику суму?
Н о р а. Тисячу двісті спецій. Чотири тисячі вісімсот крон. Що ти скажеш?
Ф р у Л і н н е. Та як це можна. Норо? Виграла в лотерею?
Н о р а (зневажливо). У лотерею! (Пирхає.) Це була б не штука!
Ф р у Л і н н е. Так звідки ж ти взяла їх?
Н о р а (наспівуючи і загадково посміхаючись). Гм! Тра-ля-ля-ля!
Ф р у Л і н н е. Не могла ж ти позичити?
Н о р а. Так? Чому?
Ф р у Л і н н е. Дружина не може заборгувати без згоди чоловіка.
Н о р а (підводячи голову). Ну, якщо дружина трохи розуміється у справах, якщо дружина розуміє, як треба розумненько взятись за діло, то...
Ф р у Л і н н е. Норо, я рішуче нічого не розумію...
Н о р а. І не треба тобі розуміти. Я ж не сказала, що позичила гроші. Могла ж я їх дістати іншим шляхом. (Відкинувшись на спинку дивана.) Могла одержати від якого-небудь поклонника. З такою привабливою зовнішністю, як у мене...
Ф р у Л і н н е. Ти навіжена.
Н о р а. Тепер тобі, певно, страх як хотілося б дізнатися, Кристино?
Ф р у Л і н н е. Послухай, люба Норо, — чи не натворила ти чогось нерозважливого?
Н о р а (випростуючись на дивані). Хіба нерозважливо врятувати життя своєму чоловікові?
Ф р у Л і н н е. По-моєму, нерозважливо, якщо ти без його відома...
Н о р а. Так йому ж не можна було ні про що знати! Господи, як ти цього не розумієш? Він не повинен був підозрювати, в якій він небезпеці. Це мені лікарі сказали, що життя його в небезпеці, що один порятунок — повезти його на південь. Ти гадаєш, я не намагалася спочатку всіляко виплутатись? Я починала розмови про те, що й мені хотілося б побувати за кордоном, як іншим молодим дамам. Я і плакала, і просила; говорила, що йому не завадило б пам'ятати про моє "становище", що тепер треба всіляко мені догоджати; натякала, що можна позичити грошей. Так він майже розсердився, Кристино. Сказав, що у мене вітер у голові і що його обов'язок як чоловіка не потурать моїм примхам, — так він, здається, висловився. Добре, добре, думаю, рятувати тебе все-таки треба, і знайшла вихід...
Ф р у Л і н н е. І твій чоловік так і не дізнався від твого батька, що гроші були не від нього?
Н о р а. Так і не
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ляльковий дім», після закриття браузера.