Читати книгу - "Проти моєї волі , Верона Дарк"

На околиці села, де дорога розчинялась у пилюці, припаркувався чорний позашляховик. Його блиск контрастував із облупленими парканами й провислими дротами електролінії.
З машини вийшли двоє — батько Адама в дорогому пальті й мати, з бездоганною укладкою та суворим поглядом.

Батько Лоліти зустрів їх біля воріт — змучений, з натрудженими руками, в простій сорочці. Він не любив несподіваних гостей, особливо таких, що пахли чужим світом.

— Ми довго шукали саме таку дівчину, як ваша донька, — почав чоловік твердо, без привітання. — І в нас є пропозиція, яка змінить ваше життя.

Після тривалої бесіди:

— Ви хочете купити мою доньку? — слова вилетіли з вуст батька Лоліти різко, майже з огидою.

— Ніхто нікого не купує, — спокійно відповіла мати Адама. — Ми говоримо про шлюб. Законний. З перспективою. Ваша дочка стане частиною родини, де ніколи не знатиме потреби.

— А гроші? — кинув він з викликом.

— Це — подарунок. За згоду. Ми не тиснемо, — батько Адама витяг конверт, повний купюр. — Це для вас, для ваших дітей. Ви зможете нарешті вибратись із цього життя.

У голові чоловіка все змішалося. Гроші... Вони могли змінити все. Новий дах. Освіта для менших. А можливо, навіть маленький магазин на ринку — його власний бізнес.

— Вона мріяла вступити в університет, — пробурмотів він, уникаючи очей співрозмовників.

— Вона отримає інше життя. Вона стане пані. Зможе куховарити у справжній кухні, з десятьма помічниками. І, можливо, одного дня навіть щось відчує до нашого сина. Усе буде гідно.

Він вагався. Довго.
Потім узяв конверт і сховав до кишені.

— Я скажу, що це ваша ініціатива. Що ви хочете допомогти їй. Вона повірить... Вона добра.

— Ви робите правильно, — сухо мовив батько Адама. — І, головне — нікому ні слова. Жодних підозр.

Коли машина поїхала, батько Лоліти ще довго стояв посеред двору.
Його рука машинально стискала гроші в кишені.
А серце… ніби хтось там тихо плакав.