Читати книгу - "Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Завод тканин. Дах. Незнайомець-маг. Фібі. Паралізуюче закляття.
Бар. Вовчиця. Сидр. «Ділова розмова». М’ясо. Сидр. Сидр. Сидр…
Ранок. «…спляча красуня…» Цікаво, чи можна було вважати, що Себастьян назвав її красивою?
«Ну, так, а потім сказав про перегар! Просто красотка! Куди ще краще?!»
- Ох! – після енного кухля сидру усе обривалось. Чим закінчилась розмова з Мей – туман. Звідки в нього синець – туман. Дорога назад в «Примару» - туман!
«І чого він веселий такий з підбитим оком? А-а, певно з тією волохатою все пройшло добре!» Кора прикусила язика, розуміючи, що це далеко не її справа.
Нашвидкуруч прийнявши душ і перевдягшись, Кора думала, як себе поводити. Не подавати вигляду, що щось сталось? Це здалось їй єдиним правильним рішенням. Дівчина сумно стисла в руці новий жакет, куплений Себастьяном. «Якщо відрізати подрані рукави, то буде не поганий жилет», - прикидала вона, що робити із понівеченим одягом. На око потрапили штани. Не її.
«Віддати! Треба віддати! Негайно!»
Кора схопила предмет одягу і відкрила двері своєї кімнати одночасно з Себастьяном. Він стояв на порозі його кімнати і, як тільки їхні погляди зустрілись, вишкірився. Кора спалахнула гнівом ревнощів, згадавши «ділову розмову» з Мей. «Та не може бути! Які ще ревнощі?» - пронеслось в голові. Слідом за цією думкою пронеслись і штани. Прямо в обличчя власнику. На вологі чорні завитки.
- Дякую! – кинула дівчина і зникла з коридору за секунду.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях», після закриття браузера.
