read-books.club » Сучасна проза » Щоденник Майдану та війни 📚 - Українською

Читати книгу - "Щоденник Майдану та війни"

158
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Щоденник Майдану та війни" автора Андрій Юрійович Курков. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 58 59 60 ... 87
Перейти на сторінку:
Тільки після цього можна його збирати. Але вивозити його за межі території невизнаних республік не можна — за це можуть і розстріляти. Що робити із зібраним зерном — теж не говорять, але фермери підозрюють, що зерно можуть просто відібрати, як відібрали в Донецьку та Луганську новенькі автомобілі з автосалонів. Сказали: «На потреби ополченців». Тепер у Донецькій і Луганській «народних республіках» ав­томобілі не продають. Як і багато іншого. Але на «конфіскованих» в автоторговців і просто у господарів автомобілях їздять без номерних знаків.

Школи на захоплених територіях дійсно працюють, але далеко не всі. Дітей мало. Зате днями з Росії привезли російські шкільні підручники, схвалені міністерством освіти Росії. У Горлівці Донецької області командир місцевих сепаратистів Ігор Безлер на прізвисько «Бєс» (до речі, колишній директор кладовища) викликав до себе в офіс усіх місцевих учителів, які погодилися вийти на роботу, і видав їм по 3000 гривень із валізи з грошима. Сказав, що це зарплата за вересень. Скільки валіз із українською валютою по­трапило на захоплену сепаратистами територію, невідомо, але схоже, ці гро­ші мають кримське походження. Під час окупації Криму Росією в сховищі Кримської філії Національного банку України перебувало близько 3 мільярдів гривень. Росія ці гроші Ук­раїні не повернула. Але тепер, здається, знайшла їм засто­сування. Втім, на захоплених те­риторіях ходять одночасно дві валюти — російськими рублями розплачуються з найманцями й ополченцями, а гривнями — з лікарями і вчителями. Решта, включно з пен­сіонерами, — як і раніше, сидять без грошей.

У Криму триває терор проти кримських татар. Викраденого два тижні тому молодого хлопця з Євпаторії знайшли повішеним. Поки його шукали, невідомі люди викрали ще трьох молодих кримських татар. Їх поки що не знайшли. Багато хто думає, що саме так хоче російська влада залякати кримськотатарське населення і змусити його прийняти російську владу.

Київ живе очікуванням парламентських виборів. Уже почалася рекламна кампанія партій та блоків партій, які йдуть до парламенту. Тренд цього сезону — в списку партії обов’язково мусять бути командири добровольчих батальйонів, які воювали в Донбасі. І в кожної партії або блоку є, як мінімум, по одному — по два комбати. Юлія Ти­мошенко, щоправда, вирішила скласти свою першу п’ятірку списку ще більш оригінально: на першому місці в списку стоїть викрадена російськими спецслужбами з території України військова льотчиця Надія Савченко, яка перебуває нині у російській в’язниці, а тільки на другому — сама Юлія Тимошенко. У найближчі два тижні Тимошенко збирається до Москви, щоб бути присутньою на суді, який визначатиме подальшу долю Надії Савченко, обвинуваченої в причетності до вбивства російських журналістів в Донбасі. Ця поїздка цілком може закінчитися сюрпризом — зустріччю Юлії Тимошенко з Путіним або, в крайньому разі, з його представниками. Адже відносини у Тимошенко і Путіна ціл­ком хороші, й у одному з інтерв’ю навесні цього року Володимир Путін говорив, що коли Президентом України стане Тимошенко, то проблем не буде. Попереду — багато інтриг, і не всі вони пов’язані з парламентськими виборами, призначеними на кінець жовтня.

Від самих виборів сюрпризів чекати не варто — Блок Президента Порошенка сформує більшість у парламенті. Юлія Тимошенко, колишні регіонали під новим брендом «Опозиційний блок» і комуністи, якщо вони подолають виборчий бар’єр, виявляться всі в опозиції до блоку чинного президента. Але на ситуацію в новому парламенті більше впливатиме не опозиція, а ситуація на лінії фронту, на окупованих територіях Донбасу і поруч з ними.

Якщо ситуація буде більш-менш спокійною, то уряд і президент зможуть зайнятись економічними реформами, і тоді опозиції буде важко їх критикувати. Якщо ж продовжаться військові дії, як вони тривають і сьогодні, незважаючи на оголошене ще 5 вересня перемир’я, то й уряду, і президенту буде не до реформ. Хоча, якщо Україну й очікують нові політичні потрясіння, то стануться во­ни тільки після нового року. Україна традиційно любить і шанує свята, а це значить, що з кінця грудня до середини січня ніяких гучних подій в Україні не має статись. Українці вже готуються до Нового року. Цього разу він від­різнятиметься однією важливою деталлю — Віталій Клич­ко, новий мер Києва, виконав обіцянку й переніс го­ловну новорічну ялинку країни з Майдану на Софій­ську площу. Можна сказати, що переніс її майже просто мені під балкон! Звичайно, Софійська площа не така велика, як Майдан Незалежності, але при бажанні теж може вмісти­ти до ста тисяч учасників свята. Залишилося тільки дожи­ти до цього свята. Пляшку «Артемівського» шампанського я вже купив. До речі, це шампанське виробляють в Дон­басі, але Артемівськ від сепаратистів уже звільнено і завод шампанських вин працює!

20 жовтня 2014 року. Духи «Запах України» та українська реальність

Кілька днів тому в Києві закінчився Тиждень моди, який зібрав сотні дизайнерів і тисячі любителів модного одягу з усієї України та з багатьох країн світу. Власне, я не знаю, скільки точно брало участь у цьому святі моди представників Донбасу, але можу з упевненістю сказати, що дизайнери, які представляли Донбас, більше в Донбасі не живуть. Вони вже перебралися з Донецька та Луганська до Києва та Дніпропетровська.

Відомий іспанський дизайнер духів представив цього разу в Києві три варіанти нових парфумів під назвою «За­пах України». Кожен охочий міг принюхатися до демон­страційних флаконів, але сенсації з цих запахів не ви­йшло. Для українських учасників «запах України» поки що навряд чи є парфумним поняттям. Для мене, як жителя Ки­єва, теж. Цієї зими Київ дихав димом палаючих шин, запахом сльозогінного газу й димових шашок. Нині у Києві запах осені, запах прілого жовтого листя, легкий запах осінньої вогкості, приправлений теплим запахом житнього хліба з кмином, коли проходиш рано-вранці повз австрійську або французьку булочні на вулиці Яро­славів Вал поруч із моїм будинком.

Минулого тижня в повітря Києва знову короткочасно повертався запах палаючих шин — активісти «Правого сектора» та націоналістичної партії «Свобода» знову палили шини перед парламентом на знак протесту проти того, що парламент під час свого останнього засідання перед пар­ламентськими виборами не визнав ветеранів Української повстанської армії — УПА — учасниками бойових дій. Йдеться про ту українську армію, яка спочатку воювала разом із німецькою армією Гітлера проти СРСР, а потім, після перемоги Радянського Союзу, протягом понад 15 років вела партизанську війну з радянською системою на території Західної України та Буковини. Я не знаю, скільки десятків ветеранів УПА залишилися на сьогодні живими і наскільки їм потрібен цей статус? У Західній Україні ветерани УПА

1 ... 58 59 60 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденник Майдану та війни», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щоденник Майдану та війни"