Читати книгу - "Таємна троянда"

непостійної, щоб накопичувати тривкі надбання, або поклоніння пастухів, а Майкл Робартес — це гордість уяви, яка розмірковує над величчю своїх надбань, або поклоніння волхвів…» (див. прим. 2 до розд. II).

Літературознавець Джеймі Спірс у статті «В. Б. Єйтс і розенкрейцери», провівши паралель між символом троянди в розенкрейцерів та у вимишленого Єйтсом Ордену Алхімічної Троянди, зауважила подібність Робартеса із Семюелем Мак-Ґреґором Матерсом, розенкрейцером і масоном, одним із засновників герметичного ордену «Золотий світанок», членом якого певний час був Єйтс. Варто відзначити ще й таку паралель: після розколу ордену письменник перейшов до його відгалуження Stella Matutina (лат. «Ранкова зоря»), зовнішній орден якого спершу мав назву «Містична троянда».

(обратно) 108

Томас Браун (1605–1682) — британський письменник, учений, філософ, медик, езотерик, автор літературних есеїв на окультно-релігійні та природничі теми.

(обратно) 109

Карло Крівеллі (бл. 1430–1495) — італійський художник доби раннього Відродження.

(обратно) 110

П’єро делла Франческа (бл. 1420–1492) — італійський художник, представник раннього Відродження. Вважається, що його стиль сформувався під впливом флорентійської школи.

(обратно) 111

Птах Гери — павич. Згідно з давньогрецькими міфами, пара павичів везе колісницю богині.

(обратно) 112

Раймонд Луллій (1235–1315) — каталонський філософ, богослов, алхімік, письменник. За легендою, видобував в алхімічний спосіб золото при дворі англійського короля Едуарда II або ж Едуарда III.

(обратно) 113

Ру-ле-Пелетьє — вулиця у Парижі.

(обратно) 114

Алембік (аламбік) — мідний перегінний куб особливої конструкції, вживаний алхіміками.

(обратно) 115

Атанор — алхімічна піч.

(обратно) 116

Lavacrum maris (лат.) — купіль для омовіння морською водою.

(обратно) 117

Базилій Валентин — здогадно — німецький алхімік XV століття, вірогідно — псевдонім одного чи кількох німецьких авторів XVI століття. Йому приписують відому алхімічну працю «Дванадцять ключів Базилія Валентина», вперше опубліковану 1599 року.

(обратно) 118

Ораціо Фонтана (1510–1571) — італійський гончар та майстер розпису майоліки.

(обратно) 119

Баньянове дерево — за поемою Джона Мілтона «Утрачений рай» (Пісня IX), фікус бенгальський, листям якого Адам і Єва прикрили свою наготу після гріхопадіння, фігове дерево, «але не те, що вславилось плодами // солодкими, а іншої породи, // що у індійців зветься “малабар”» (З англійської переклав Олександр Жомнір. Київ: Видавництво Жупанського, 2020. С. 261). Прикмета цього дерева — висяче коріння, яке спускається з горизонтальних гілок до землі й може укорінюватись та утворювати додаткові стовбури.

(обратно) 120

Hysterica passio (лат.) — прояв істерії, панічна атака.

(обратно) 121

Невичерпний казан — один з атрибутів бога Даґди (див. прим. 17 до розд. І), прообраз святого Ґрааля.

(обратно) 122

Луґ — ірландський бог з племени богині Дану, який мав риси ідеального воїна, короля та мистця-ремісника. Пов’язаний з присягами, правдою та законом, а отже — зі справедливим королівським правлінням. Один з його атрибутів — непереможний спис, який годі зупинити.

(обратно) 123

Три (чотири) пташки — втілення поцілунків Енґуса (див. прим. 15 до розд. І).

(обратно) 124

Бодб, або Бодб Дерґ (д.-ірл. bodb derg — червоний ворон), — ірландський бог поезії та мудрости, за однією з версій — син Даґди. У сазі «Викрадення бика з Куальнґе» (Tain Bo Cuailnge) він — король манстерського сиду, чий свинопас посварився зі свинопасом короля коннахтського сиду. Під час їхнього двобою, після низки магічних перевтілень, вони перетворились на биків, і тоді Бодба у бичачій подобі (Брунатний бик з Куальнґе) викрадено, що описано в сазі.

(обратно) 125

Герлінґ — ірландський трав’яний хокей. Історія гри сягає кельтської давнини й налічує 4 тис. років.

(обратно) 126

Морієн (кін. VII століття) — алхімік і християнський відлюдник, який, за легендою, жив у горах поблизу Єрусалима.

(обратно) 127

Абу Наср Мухаммед ібн Тархан ат-Туркі аль-Фарабі (бл. 872–950/951) — східний філософ-неоплатонік, правник, космолог, математик, теоретик музики.

(обратно) 128

Ніколя Фламель (бл. 1330–1418) — французький писець і торговець рукописами. Легенди, ніби він був алхіміком, видобув філософський камінь і винайшов еліксир безсмертя, стали ходити через довгий час після його смерти, в XVII столітті.

(обратно) 129

Мов жваві рибки серед хвиль, коли росу спиває місяць