Читати книгу - "Небо над Іраном ясне"

піднестися над фізичною стадією існування, щоб досягти метафізичної, а потім, переступивши її, піднятися до богоподібного стану. Іслам хоче, щоб людина розвинулась в таку істоту, тобто дати йому рости відповідно його справжній природі. Якщо людина захоче скористатися фізичним світом найкращим чином, іслам навчить її, як це зробити. Якщо людина захоче використовувати найкращим чином перебування в чистилищі, іслам навчить її, як це зробити. Якщо людина захоче скористатися духовним існуванням найкращим чином, іслам навчить її, як це зробити. Якщо вона захоче проявити силу розуму, іслам навчить її, як це зробити. Якщо вона захоче дізнатися якомога більше про релігію, іслам навчить її, як це зробити. Всі релігії виникли для того, щоб дати можливість незрілому фрукту дозріти, дати можливість недорозвиненому розвинутись повністю.

        Ті з вас, що тепер живуть на Заході, який схиблений на матеріальних аспектах і де не звертають уваги на метафізичне, не повинні спокушатися західними вченнями і помилково вірити, ніби людина - всього лише створіння, яке їсть, спить і так далі й цим обмежується. Це помилкове повір'я, яке розвинулося у неправильно розуміючих іслам, хто зосередився цілком на матеріальних питаннях і зводить до них всі вірші й повчання ісламу. Так, ці люди помиляються, як помилялися їх попередники, які досліджували кожен ісламський вірш відповідно до свого метафізичного вчення.

        Має розвиватися кожна з граней людини. Людині слід розвиватися фізично в повну міру своїх можливостей. Вона повинна взяти все від цього фізичного світу, але в розумних межах, які, мабуть, слід визначати, враховуючи фактори поміркованості та моральності.

        Розвинувшись у фізичній стадії свого існування, людина зобов'язана розвиватися в наступній, більш високій стадії, а потім у наступній… Людина повинна розвиватися у всій своїй багатогранності, оскільки це шлях до досконалості.

        Стати справжнім людським єством важко, але тим не менше людині треба братися за вирішення цього завдання. Мені хотілося б підкреслити при цьому, що вам не слід помилятися і вважати іслам лише засобом дресирування тварини, який вказує, що їй їсти і коли спати. Йдеться зовсім не про це. Так, іслам дає такі вказівки, але вони стосуються лише однієї грані, причому однієї з найменш важливих. У ісламу інші мірки, які відносяться до виховання людини. Він бажає зробити людину досконалою, зрілою істотою, в якій поєдналися би всі кращі людські якості.

        Іслам містить вказівки, яким має бути ісламське правління, його організаційні засади. Він дає вказівки, як перемагати в битвах, як будувати суспільство, як досягти метафізичної стадії існування. Він містить найрізноманітніші вказівки.

        Іслам зовсім не простий, не уніфікований, а дехто претендує на розуміння його в повному обсязі, знаючи, наприклад, його історію, розвиток суспільних відносин мусульман або правила, що зачіпають матеріальні аспекти життя, тощо. Ні, справа не в цьому. Проблеми, з якими має справу іслам, набагато складніші, ніж їх трактування.

        Бажаючим ознайомитися з ісламом доведеться уважно вивчити Коран, тому що це головне джерело пізнання. Йому доведеться враховувати всі ув'язані в ньому підходи до проблем. Не треба робити помилку, спираючись лише на ті вірші, які відносяться до фізичного світу, або, розглядаючи проблеми правління, відкидати вірші, що стосуються Воскресіння з мертвих. Здійснюючий таку помилку не знає сенсу Воскресіння або того, що трапиться, коли прийде День Воскресіння. Він вважає, що правди в цьому немає, що це всього лише фантазія. Але він серйозно помиляється. Це буде насправді, і правда Воскресіння більш реальна, ніж реальність фізичного світу, але ми ще не досягли рівня розуміння, необхідного для того, щоб усвідомити цей факт.

        Тут уже як вийде, але мені хотілося б порадити учням у Європі (нехай Господь дарує їм успіх) не судити про іслам категорично, а отже, не уявляти його вченням, подібним комуністичному, не брати до уваги, що проблеми, зазначені вище, нагадують ті, що вони знаходять в марксистській доктрині, не брати до уваги його вчення, подібне до інших вчень, оскільки це зовсім інша справа. Втім, незнайомі з ісламом помилково вважають його одним з подібних вчень. Мені слід було згадати ще про одне - наш обов'язок. Ми тут мирно сидимо, а Іран вирує. Я не знаю, що там трапиться завтра. Нам треба подумати про теперішнє становищі разом, у мене воно не йде з голови. Ви і самі прекрасно знаєте, що спокою в Ірані немає цілий рік. На яку частину країни не подивитися, люди скрізь беруться за зброю. І в яке місто не зазирнути, усюди бойовий настрій. Уже кілька днів як країна охоплена страйками. Страйкують майже всі заводи, газети, урядові та неурядові установи. Всі верстви суспільства залучені в колотнечу і беруть участь в страйках. Ми, перебуваючи тут, не беремо участі в цих бурхливих подіях, але не повинні забувати тих, хто знаходиться там. І нам треба допомагати їм щосили. Ми можемо допомогти своїм пером - якщо ми маємо можливість поширювати інформацію через місцеву пресу, скористаємося нею і висловимо почуття іранського народу, розповімо, яким пригніченням він піддається, викриємо злочини режиму. Використовуйте всі можливості, а якщо таких немає, моліться, принаймні за тих, хто готовий постраждати від помсти вмираючого режиму.

        Я молюся, щоб Господь дарував вам успіх. Завтра я буду знову розмовляти з вами, якщо дозволить здоров'я, якщо все складеться, як задумано, якщо Бог дасть (авдиторія хором вимовляє: "Салават! ").

        Я повинен вибачитися перед вами за своє запізнення і за те, що не можу посидіти з вами довше - мені вже майже вісімдесят, і я не можу, як ви, молоді, на щастя, повні сил, засиджуватися довго. Тому прошу вибачити мене за те, що я не в змозі перебувати у вашому суспільстві нескінченно (авдиторія вигукує: "Аллах Акбар!").

ПРОМОВА ШІСТДЕСЯТ ДРУГА

        Виголошена 9 листопада 1978 року в Нофль-ле-Шато (Франція) перед групою французьких юнаків та дівчат, які цікавляться ісламом.

        В ім’я Бога, милостивого, милосердного… Я сподіваюся, що ісламське правління буде встановлене в Ірані і що люди дізнаються його переваги, зрозуміють, яка насправді ісламська релігія, якими повинні бути взаємини між урядом і народом, як відправляється правосуддя і чим відрізняється життєвий рівень першої особи в державі від життєвого рівня селянина. Якщо люди зрозуміють деякі переваги ісламу, то, можливо, вони будуть ставитися до нього по-іншому.

        Перша особа при ісламському правлінні, каліф мусульман або, можна сказати, правитель мусульман, живе скромніше, ніж третьорозрядний громадянин, і його життєвий рівень такий же, як у бідняка. Соціальна справедливість та інші права, дані ісламом заради процвітання всіх класів, не мають прецедентів в історії людства. Ісламське правління не схоже на інші системи правління, монархічні