Читати книгу - "Трагедії"

Душею тільки з батьком, інші - з матір'ю.

Не маю зла до тебе. Бо ж і я тепер

Із свого вчинку, доню, не вдоволена.

Собі ж на горе я сплела ті задуми!..

Не треба було гніву так роздмухувать!

ЕЛЕКТРА

Дарма стогнати: сталось - не поправити.

Нема вже батька. А чому ж і досі ще

1110] Ти сина не вернула із країв чужих?

КЛІТЕМНЕСТРА

Боюсь. Про себе, не про нього, думаю:

За вбивство батька, чула я, гнівиться він.

ЕЛЕКТРА

Чому ж твій муж на мене так розлючений?

КЛІТЕМНЕСТРА

Така вже вдача. Але й ти - не з лагідних.

ЕЛЕКТРА

Душа болить... Та скоро втихомирю гнів.

КЛІТЕМНЕСТРА

Тоді до тебе стане й він прихильнішим.

ЕЛЕКТРА

Зухвалий надто... Під моєю крівлею... [276]

КЛІТЕМНЕСТРА

От бачиш? Ти вже знову за своє взялась.

ЕЛЕКТРА

Мовчу. Бо все ж боюся, все ж боюсь його.

КЛІТЕМНЕСТРА

1120] Облишмо це. За мною посилала ти?

ЕЛЕКТРА

Авжеж. Напевне, чула: в мене син родивсь.

Порадь щодо обряду: вже ж десятий раз

Із неба гляне місяць на дитя моє...

Як бути тут, не знаю - недосвідчена.

КЛІТЕМНЕСТРА

Про це вже хай подбає повивальниця.

ЕЛЕКТРА

Сама, без допомоги, народила я.

КЛІТЕМНЕСТРА

Невже таке безлюддя?.. Ні душі довкіл?..

ЕЛЕКТРА

А хто спішить з убогим родичатися?

КЛІТЕМНЕСТРА

І справді: неомита, наготу свою

1130] Ти ледь прикрила... Породілля все-таки.

Піду, щоб жертву скласти за десятий день

Твого дитяти. А зробивши ласку цю,

Майну на поле: німф там ушановує

Мій муж. А рисаків цих поприв'язуйте

До ясел, слуги. Тільки діло впораю, -

Безсмертних уласкавлю - будьте знову тут:

Ще й мужеві потрібно прислужитися.

ЕЛЕКТРА

Ввійди ж в убогу хату. Та гляди лишень,

Скрізь кіптява тут - одяг можеш вимазать.

1140] А щодо жертви - гідно ти складеш її.

(Клітемнестра входить у дім).

Корзина он готова, ніж - нагострений,

Що вклав бика. Там місце і для тебе є.

Ти й в підземеллі ложе з тим ділитимеш,

З ким тут кохалась. І, нарешті, борг мені

Сповна заплатиш - за пролиту батька кров.

Відходить. [277]

СТАСИМ ЧЕТВЕРТИЙ

ХОР

Строфа

Біді - теж є край:

Он увірвався в дім

Борвій - дух новий!

Мій владар колись

1150] У купальні поник головою, -

Й тут же луна пішла

Між кам'яних колон

Ген аж до сволоків:

«За що, - зойкнув він, -

Жоно-зраднице,

Убиваєш мене, хто на рідну

Землю з війни вернувсь

Після десятих жнив?..»

Антистрофа

Так ось - сталось те,

1160] Що мало статися:

В пастку смертельну цю

Правда вела й тебе,

О блуднице! Завіщо на мужа,

Що до кіклопових

Стін так пізно вернувсь,

Ти підняла топір?

Жахна помста ця, -

Оправдання не буде для неї,

Хоч би яких страждань

1170] Не зазнавала ти!

ЕПОД

Так левиця йде, не вагаючись,

На розбій, на кров десь у заростях.

КЛІТЕМНЕСТРА

(за сценою)

О діти! Згляньтесь... Не вбивайте матері!

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

У домі крики... Чуєте?..

КЛІТЕМНЕСТРА

Біда!.. Біда мені!..

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ [278]

Від рук дітей упасти!.. Невимовний жах!..

ХОР

Верх божество бере - в слушну карає мить.

Муки страшні твої, але ж і мужа ти

Вбила, негіднице!

ЕКСОД

З дому виходять Орест і Електра. Слуги виносять тіла

Клітемнестри та Егіста і кладуть їх перед будинком.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

1180] Он вийшли з дому. Бачиш? У крові вони

Ще свіжій материнській - перемоги знак

Жахливої!.. Чи в світі ще десь є такий

Злощасний рід, як цей ось - рід Танталових

Нащадків?.. І немає, й не було ніде.

КОММОС

ОРЕСТ

Строфа І

О Земле! О Зевсе, що бачиш діла людей!

Глянь на два трупи скривавлені, -

Цією правицею вклав я обох,

За муки мої поплатились вони.

ЕЛЕКТРА

Як тяжко, брате!.. Але я виною тут,

1190] Бо гнівом палала душа моя

До неньки, яка сповила мене.

ХОР

Собі ж на люте горе стала матір'ю!..

Гіркий, безрадісний жереб твій!..

Від сина й доньки - смерть така...

За вбивство їх батька сповна сплатила.

ОРЕСТ

Антистрофа І

О Фебе, ти кару мені напророчив було -

Й нині на темні слова свої

Ти світло пролив. Мушу йти відсіля.

Але де свою голову я прихилю? [279]

1200] Де той край? Де чужинець чи приятель той,

Хто надав би мені

Притулок - матеревбивці?

ЕЛЕКТРА

А я?.. В дівоче коло не вплетусь уже,

Та й заміж не вийду: де муж такий,

Що взяв би убивцю на ложе своє?

ХОР

Куди дме вітер -отуди й думки твої:

Тепер - ласкава, розсудлива,

А щойно - брату ніж до рук,

Хоч не хотів він того, вкладала.

ОРЕСТ

Строфа II

1210] Ти бачила, як ненька під ножем моїм,

Щоб я зласкавивсь, груди оголила?..

Звивалась на землі

Всім тілом материнським!.. Стало жаль її...

ХОР

Таж певно!.. Лемент неньки слухать синові -

Який то біль!..

Ненька - завжди ненька!..

Антистрофа II

Торкнувшись підборіддя мого, зойкнула:

«0] зглянься на нещасну матір, сину!»

1220] І ніж мені з правиці тут же випорснув.

ХОР

Нещасна!.. Та нелегко й сину бачити,

Як ненька

Душу видихає...

ОРЕСТ

Строфа III

Плащем прикривши собі лице,

Наосліп я

Вдарив, скільки сил було, -

Матері шию залізом пройняв.

ЕЛЕКТРА

А я ще й квапила тебе,

Я теж націлювала ніж!.. [280]

ХОР

1230] Справді жахне ти вчинила вбивство!

ОРЕСТ

Антистрофа III

Візьми ось, матері тіло вкрий

Скривавлене.

Так-то, нене: смерть свою -

Вбивців - у лоні носила ти.

ЕЛЕКТРА

Нелюбу й любу водночас, -

Плащем тебе вкриваємо...

ХОР

Бід наших лютих вінець жахливий!..

Над будинком появляються Діоскури -

Кастор і Полідевк.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Це що маячить над палацом ген

Угорі? Божества? Небожителі?..

1240] Не смертні ж тропою ефірною

Ступають. Навіщо на очі нам

Показались боги невмирущі?

КАСТОР

До тебе мовим, сину Агамемнона, -

Брати твоєї неньки: Полідевк ось цей

І я з ним, Кастор, близнюки два Зевсові.

Всмиривши море, що стрясало суднами,

Ми в Аргос повернулись, от і вздріли тут

Сестриці кров пролиту, неньки вашої...

Покара справедлива, та не вчинок твій.

1250] Це Феб... Та змовчу: мій володар все-таки.

Хоч мудрий сам, - немудре повелів тобі -

Й коритись мусиш, далі - те виконувать,

Що вирішила Мойра, що Кронід схвалив:

Електру заміж за Пілада видавши,

Покинь свою вітчизну: в межі Аргосу,

Убивши матір, не годиться входити.

Песиголовки-кери за тобою вслід,

Куди б ти не