Читати книгу - "В моїх думках , Ясміна Лав"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Та зрозумівши, що про моє існування забули, я сідаю на вільне місце за столом і беруся за свій обід.
Через якийсь час Ніка починає розмову про день народження, в яку всі гуртом вливаються. Виявляється, вже планується вечірка, навіть я кажу декілька думок. Як не дивно, сьогодні мені комфортно знаходитися у цій компанії, а моментами навіть весело.
Коли закінчуються пари, я швидко виходжу з університету і йду до воріт. Хочу сісти в салон машини та почекати Ніку, яка прощається у холі з Андрієм, але доводиться скорегувати свої плани, оскільки до воріт під'їхав Hummer.
Блін, не встигла.
Я зупиняюся посеред двору і відчуваю, як мене свердлять наскрізь очі Давида. Хочеться тікати, але я пересилила себе. Це буде виглядати смішно.
Тому просто відходжу вбік і дивлюся на двері, з яких має вийти Ніка. Дякувати богу, дівчина з'являється через кілька хвилин, і я видихаю. Тепер можна і до машини піти.
— Я думала, що ти в автомобілі будеш чекати, — підбігаючи, промовляє вона.
— Вирішила подихати повітрям.
— Ходімо швидше. Нарешті я покатаюся з особистим водієм, — зі сміхом ми йдемо до воріт.
Проходячи повз машину Давида, я одразу опускаю очі. Ніка весь час щось говорить, але я зовсім не чую слів.
Тіло тремтить.
— Сашо, — чую голос Давида позаду.
Я зупиняюся і навіть перестаю дихати.
Ніка замовкає, переводить погляд на чоловіка, а тоді на мене.
Повернувши голову, наші погляди перетинаються — і всередині розливається таке тепло. Я наче відчула ніжні, пристрасні обійми чоловіка.
Я за ним сумувала...
— Можна тебе на хвилинку? — не відводячи погляду, питає Давид.
І ноги самі несуть до нього.Я зупиняюся за кілька кроків, хоча так хотіла бути ближче... І наче розуміючи це, Давид робить два кроки вперед.
Нависаючи наді мною, він з шумом вдихає повітря. А я прикриваю очі від запаху його парфумів.
— Ти не відповідаєш на дзвінки, — зовсім тихо, щоб чули тільки ми, говорить чоловік.
— Телефон забула вдома, — пошепки відповідаю я.
— Я просив поговорити зі мною. Ти повинна почути правду.
— Я почула.
Змусивши себе підняти голову, я дивлюся у його здивовані очі.
Так, він не очікував такого.
— Що вона тобі розказала?
— Все.
Я відповідаю спокійно. І бачу, як напружився він.
Що це означало — я не знаю. Та через секунду з машини Давида виглядає Ярослав, і в мене з'являється момент, щоб зникнути, яким я одразу скористалася.
***
— Може, розповіси? — питає Ніка, помішуючи капучино, яке нам щойно принесла молода офіціантка.
Перед походом по магазинах ми вирішили зайти в маленький ресторанчик, який знаходиться у торговому центрі.
Ще в автомобілі я бачила очі Ніки — вона свердлила мене поглядом. І було цілком зрозуміло, що саме вона спитає.
— Нема чого розповідати — зробивши ковток гарячого напою, відповідаю я.
— Отже, це він? Той самий?
У відповідь я киваю.
— Блін, капець. Це ж сам Давид Кремньов. І ти з ним зустрічаєшся! — мало не стрибаючи на стільці, говорить Ніка.
— Ми не зустрічаємося.
— А що ж це було щойно?
— Просто розмова.
— Нічого не розумію. Ти через нього розійшлася з Ярославом, правильно?
— Не зовсім. З Ярославом я розійшлася, бо так було правильно.
— І тому що закохалася у Давида, — наполягає Ніка.
— Так.
— Але ви не зустрічаєтеся, правильно?
— Так.
— Біля універу ви просто розмовляли, так?
— Саме так.
— Ти вмієш розповідати, як нормальна дівчина? Ну, там з подробицями, емоціями, — жестикулюючи, промовляє Ніка.
Я видихаю, зазираючи в чашку і піднімаю очі на дівчину навпроти.
— Я закохалася. З першого погляду... Думала, що він також щось відчуває. Принаймні, мені так здавалося.
— На мій погляд, він навіть дуже відчуває, — промовляє вона, піднявши брову.
— Вчора я дещо дізналася. І це змінило все.
— Змінило твоє ставлення до нього?
— Розплющило мені очі на наші, так би мовити, стосунки.
— Ти говориш загадками, — усміхається Ніка і підносить до губ чашку.
— Його колишня дівчина розповіла цікаву історію їхнього кохання.
Очі Ніки мало на лоба не лізуть.
— Нічого собі. Ви так далеко зайшли? Ти вже з колишніми знайомишся? — дівчина навіть напій вбік відставляє.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В моїх думках , Ясміна Лав», після закриття браузера.