read-books.club » Сучасна проза » Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі 📚 - Українською

Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

163
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі" автора Сюецінь Цао. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 57 58 59 ... 297
Перейти на сторінку:
руці, покликала Цаймін і звеліла їй віднести квіти дружині Цзя Жуна в палац Нінго, а потім наказала дружині Чжоу Жуя подякувати тітоньці Сюе за подарунок.

Лише після цього дружина Чжоу Жуя вирушила до матінки Цзя. У прохідній залі вона зустріла дочку, виряджену й напудрену, та щойно приїхала з будинку свого чоловіка.

— Ти чого тут? — запитала мати.

— Занудилася сама, от і прийшла довідатися про здоров’я старої пані, а зараз іду до пані Ван. Як тобі ведеться, мамо? Ти щось зовсім забула мене, не приходиш. Невже не вибереш вільної хвилинки? Ти чимось заклопотана? Що це в тебе в руках?

— Ах, сьогодні, як навмисно, з’явилася бабуся Лю, — з посмішкою відповіла мати. — У мене й своїх справ вистачає, а тут іще з нею довелося панькатися півдня. Потім пані Сюе звеліла рознести панянкам квіти, от я й бігаю з ними. Ти, напевно, у справі прийшла?

— До чого ж ти, мамо, здогадлива. Відразу зрозуміла! Так, у справі, і от у якій: твій зять тут якось хильнув, затіяв сварку, а на нього донесли в яминь, начебто він робить всякі темні справи. Тепер його хочуть вислати в село. От я й прийшла до тебе за порадою й допомогою. Не знаю, до кого звернутися, хто зможе цю справу залагодити.

— Я знаю, хто зможе, — сказала мати. — Але невже справа така термінова? Іди додому й чекай на мене, я тільки віднесу квіти панянці Лін Дайюй і миттю повернусь. Обидві пані — і старша, і друга — однаково зараз зайняті.

Дочка попрямувала до будинку, але раптом обернулася:

— Приходь скоріше!

— Добре, — кинула у відповідь дружина Чжоу Жуя. — Не розумієте нічого в справах, от і хвилюєтеся!

Дружина Чжоу Жуя знайшла Дайюй у кімнаті в Баоюя, вони грали в «ланцюг з дев’яти кілець».

— Панянко Лін, пані Сюе надіслала вам квіти.

— Які квіти? — запитав Баоюй. — Дай-но мені подивитися!

Він узяв скриньку, відчинив і побачив там дві нові шовкові квітки, такі звичайно роблять при імператорському дворі.

Дайюй навіть не доторкнулася до квітів, тільки запитала:

— А панянкам теж надіслали?

— Уже віднесла, — відповіла дружина Чжоу Жуя, — а ці дві квітки — вам.

— Так я й знала, — холодно посміхнулася Дайюй, — мені останній. Найкращі вже вибрали.

Дружина Чжоу Жуя мовчала, не сміючи вимовити ні слова.

— Сестро Чжоу, навіщо ти ходила до тітоньки Сюе? — запитав Баоюй.

— Там була ваша матінка, а мені треба було їй доповісти про дещо. Заразом пані Сюе звеліла мені віднести ці квіти.

— Що поробляє сестра Баочай? — поцікавився Баоюй. — Уже кілька днів вона не показується!

— Вона нездужає.

Тут Баоюй звернувся до служниць:

— Хто піде її провідати, нехай скаже, що ми із сестрицею Лін Дайюй звеліли довідатися про здоров’я тітоньки й сестри Баочай. Запитайте, на що хворіє сестра, які приймає ліки. По правді кажучи, мені самому варто було б її провідати, але я щойно повернувся із школи й до того ж трохи застуджений, тому прийду іншим разом. Так і передайте.

Служниця Цяньсюе кивнула й вийшла. Дружина Чжоу Жуя теж вийшла. Але про них ми поки не розповідатимемо.

Треба вам сказати, що дочка Чжоу Жуя була одружена з Лен Цзисіном, нерозлучним другом Цзя Юйцуня. Нещодавно за махінації з продажем старовинних речей на Лен Цзисіна подали до суду, і тепер він послав дружину в палац Жунго прохати про заступництво. Дружина Чжоу Жуя добре знала, які впливові її господарі, й не дуже турбувалась. Увечері вона звернулася по допомогу до Фенцзє, і справу миттєво було залагоджено.


Коли настав час засвічувати лампи, Фенцзє зняла прикраси, прийшла до пані Ван і сказала:

— Подарунки, які надіслала нам родина Чжень, я прийняла і з тим же човном відправила їм подарунки.

Пані Ван кивнула, і Фенцзє продовжувала:

— Подарунки до дня народження чоловік і жінка Ліньаньського вану теж готові. З ким їх відправити?

— Вибери чотирьох жінок, тих, у кого справ поменше, нехай віднесуть, — відповіла пані Ван. — Могла б мене про це не запитувати.

— Дружина Цзя Чженя запросила мене на сніданок до себе, — мовила Фенцзє. — Ніяких особливих справ не передбачається?

— Це не має значення, — відповіла пані Ван. — Коли вона запрошує тебе разом із нами, ти почуваєш себе ніяково. А зараз вона навмисно запросила тебе одну, щоб ти могла вільно розважитися. Доведеться з’їздити, щоб її не скривдити.

Фенцзє кивнула.

Увечері

1 ... 57 58 59 ... 297
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"