read-books.club » Детективи » Із Росії з любов'ю 📚 - Українською

Читати книгу - "Із Росії з любов'ю"

135
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Із Росії з любов'ю" автора Ян Ланкастер Флемінг. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 57 58 59 ... 69
Перейти на сторінку:
з'явився в кімнаті й попередив Бонда, що має вийти з дому.

— їжа на кухні,— сухо кинув він. — Я повернусь о дев'ятій і відвезу вас на поїзд. Прошу, поводьтеся в моїй квартирі, як у своїй власній. — І, не чекаючи відповіді, вийшов. Бонд чув його кроки, клацання дверей і звук стартера «Морріса». Бонд перейшов до спальні, сів на ліжко й присунув до себе телефон. Він люб'язно поговорив німецькою з оператором міжнародної станції і за півгодини почув у трубці спокійний голос М. Розмову Бонд вів у тому стилі, в якому комівояжер розмовляє з управителем фірми «Юніверсал експорт». Спершу він повідомив, що його партнер дуже захворів, і поцікавився, чи будуть у зв'язку з цим якісь нові інструкції.

— Дуже захворів?

— Так, сер, дуже.

— А як щодо іншої фірми?

— З нами було троє, сер. Один спіймав інфекцію, двоє інших занедужали по дорозі з Туреччини і залишили нас в Узункепрю, що на кордоні.

— Отже, інша фірма згортає свою діяльність?

Бонд уявив собі зосереджене обличчя М., коли той старанно просіює інформацію. Цікаво, чи обертається під стелею вентилятор, чи тримає М. у руці люльку і чи слухає розмову по іншому каналу начальник штабу?

— Яка ваша думка? Чи не бажаєте ви і ваша дружина повернутися додому іншим шляхом?

— Вирішуйте ви, сер. Моя дружина в порядку. Зразки в доброму стані. Я не бачу причин, які б погіршували ситуацію. Мені хотілося б завершити подорож, бо інакше ця територія залишиться незайманою цілиною, і ми ніколи не дізнаємося про її можливості.

— Чи хотіли б ви дістати допомогу одного з наших торговельних агентів?

— У цьому немає потреби, сер, але якщо ви вважаєте за необхідне...

— Я подумаю над цим. Отже, ви хотіли б вивчити всю торговельну операцію до кінця?

Бонд уявив собі, як очі його співрозмовника заблищали з тією самою пожадливою цікавістю, з тим самим прагненням докопатися до суті, яке відчував і він сам.

— Так, сер, саме так. Тепер, коли півдороги позаду, було б шкода не пройти її всю.

— Тоді гаразд. Я подумаю, як прислати вам на допомогу людину... — На тому кінці лінії виникла пауза. — У вас є щось іще на думці?

— Ні, сер.

— Тоді до побачення.

— До побачення, сер.

Бонд поклав трубку, а потім довго дивився на неї. Раптом йому захотілося пристати на пропозицію М., щоб йому надіслали підмогу. Про всяк випадок. Він підвівся. Зрештою, вони невдовзі виїдуть з цих бісових Балкан. Італія, потім Швейцарія, Франція: Там вони будуть серед приязних людей, далеко від цих підступних країв. А дівчина? Як бути з нею? Чи слід звинувачувати її в смерті Керіма? Бонд підійшов до вікна, відновлюючи в пам'яті кожне слово, кожен жест відтоді, як почув її голос тієї ночі в «Крістал-паласі». Ні, її не можна звинувачувати. Якщо вона й агент, то несвідомий того, що вона агент. У світі не існує такої дівчини її віку, яка б могла зіграти цю роль, звісно, якщо грати її, не зраджуючи себе. І вона припала йому до серця, а своєму інстинкту Бонд довіряв. До того ж хіба смерть Керіма викрила саму змову? Настане той день, коли він сам її розкриє, і ця думка принесла йому на якусь мить упевненість, що Тетяна не була свідомим чинником підступної операції.

Рішення прийнято. Бонд підійшов до ванної і постукав у двері. Тетяна вийшла йому назустріч. Він обійняв її і ніжно поцілував. Вона пригорнулася до нього. Обоє відчували, як у них займається тваринний жар, та він ніс у собі спогад про Керімову смерть.

Тетяна вислизнула з його обіймів, зазирнула Бондові в очі, а потім відкинула з його чола пасмо волосся.

— Я рада, що ти повернувся, Джеймсе. — її обличчя знов ожило, але тон, яким вона це промовила, був діловий. — А тепер ми повинні їсти, пити й починати життя спочатку.

Пізніше, коли вони поласували копченою шинкою, персиками та сливовицею, повернувся Темпо і відвіз їх на вокзал. «Східний експрес» уже чекав на пасажирів під залитим світлом склепінням перону. Темпо попрощався з ними й зник з платформи і з їхнього життя, повернувшись у своє темне існування.

Точно о дев'ятій нуль-нуль новий локомотив сповістив про свою місію голосистим гудком і потягнув довгий поїзд у нічну подорож Савською долиною. Бонд пішов до службового купе, щоб дати провідникові гроші й переглянути паспорти нових пасажирів. Він знав більшість ознак, що їх слід шукати в підроблених паспортах: невиразні написи, надто чіткі відбитки гумових печаток, сліди старого клею навколо країв фотографій, легку прозорість сторінок, де волокнини паперу витончувалися при заміні літер або цифр,— але п'ять паспортів, три американських і два швейцарських, мали цілком невинний вигляд. Швейцарські документи — найулюбленіші серед російських фальшувальників — належали подружжю, в якому кожне вже перейшло сімдесятирічну межу. Бонд рішуче повернув їх провідникові і пішов готуватися до ще однієї ночі з Тетяниною головою на його колінах.

Лишилися позаду Вінковці, потім Брод, і нарешті на тлі вогнистого світанку постали незграбні обриси потворного Загреба. Поїзд зупинився між колій, на яких застигли поіржавілі локомотиви, покинуті німцями. Здавалося, вони стояли просто серед трави та будяків, якими позаростало все навкруги. Експрес знову повільно покотився повз те залізне кладовище, і Бонд устиг прочитати напис на металевій пластині одного з трофеїв: BERLINER MASCHINENBAU GMBH. Довгий чорний циліндр був навкіс прошитий крупнокаліберними кулями. Бонд почув свист пікірувального бомбардувальника і уявив собі, як, розкинувши руки, падає машиніст. На мить у ньому зринуло ностальгічне збудження від гарячого гуркоту минулої війни, і він мимоволі порівняв її зі своїми власними підпільними сутичками відтоді, як вона обернулася на «холодну».

Вони вперто пробивалися в гори Словенії, де котеджі й навіть яблуні мали майже австрійський вигляд. Поїзд торував собі шлях до Любляни. Тетяна прокинулась, і вони поснідали яєчнею з добре випеченим хлібом та кавою, що складалася переважно з цикорію. Ресторан був ущерть забитий життєрадісними англійськими й американськими туристами з узбережжя Адріатики, і Бонд подумав з легким серцем, що завтра пополудні й вони перетнуть кордон Західної Європи і що минула вже третя небезпечна ніч.

Він поспав до Сезани й прокинувся саме в ту мить, коли до вагона ввійшли

1 ... 57 58 59 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Із Росії з любов'ю», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Із Росії з любов'ю"