Читати книгу - "Жартівники"

— Слово джентльмена!

Час летів.

Зрушений з місця маховик набирав обертів і гроші почали робити гроші.

Василь Смичак, зі своїми радіолюбителями, відкрив телерадіомайстерню; кіно-фотостудія обслуговувала, за викликом, весілля, інші родинні свята, знімаючи на відеоплівку; прибуток від фотолабораторії покривав витрати на утримання усього персоналу КСК і сплати ренти; звільнили від оплати за навчання дітей у музичній школі для батьків-робітників радгоспу; запрацювали самоокупні курси машинопису, комп'ютерної грамоти та крою і шиття…

— Ну, Несторе! — ледь не просльозився Біляк, коли Нестор повністю розрахувався за взятий кредит. — Ти перевершив усі мої сподівання! Що то значить, коли людина вільна, розкріпачена й має з того власну вигоду й зиск!

— Без жодних гасел!

— І треба ж було стільки літ брести наосліп!

— Накреслюючи світлий путь іншим! — й обидва розсміялися.

— Віталію Пилиповичу, я перед вами боржник, поки що не виконав умови нашої попередньої угоди, але як ще дасте один кредит, у суботу несу заяву!

— А тепер на що?

— Змонтуємо в райцентрі ще одну машину… В Тернограді вже встановили шість, скоро почнуть по райцентрах монтувати. Хотілося б їх випередити…

— І знову не дотримаєш слова?

— На цей раз дотримаю! Запитайте в Стефки, сьогодні ввечері йду до її батьків…

— Ти з нею одружуєшся?

— З її сестрою…

— Гаразд, бери ще одну машину…

З огляду на навколишні події, коли в Тернограді над соловейками закінчився суд, у районі почали коїтись дивні речі: ні з того ні з сього в своєму кабінеті повісився прокурор, подейкували, що влип у якусь фінансову махінацію і збанкрутував; через деякий час, утопився у річці суддя, поїхали веселою компанією на пікнік з ночівлею і повернулися без одного; спалахнули й згоріли дві бензозаправочні станції «нового українця», колишнього директора радгоспу, Яська…

Словом, незалежна Україна пливла у невідоме життя.