Читати книгу - "Наркономіка. Як працює економіка картелів"

Найбільшою в Колорадо є компанія «Еліксири Діксі», яка пропонує широкий асортимент напоїв, шоколадок і пігулок. Усередині фабрика «Діксі» радше нагадує лабораторію мету з серіалу «На всі заставки». Та вона однаково зобов’язана і Віллі Вонку, і Волтеру Вайту. У той час як одні техніки в білих халатах працюють із концентрованими наркотиками, інші перемішують рідкий шоколад у величезних чанах або знімають із конвеєра алюмінієву тару. Фінансовий директор компанії Чак Сміт водить мене по фабриці й з гордістю демонструє агрегат фірми Apeks за 100 тисяч доларів – «суперкритичний вуглекислий екстрактор», що є згромадженням круглих шкал, дротів і металевих циліндрів. Цей агрегат екстрагує активні інгредієнти з рослин канабісу. На різних площах фабрики готуються напої з канабісом і такими ароматизаторами, як «кавуновий крем» або «іскристий гранат», ба навіть масажні олії.

Легалізація рекреаційного ринку вплинула й на інші галузі цього бізнесу – вони стали більш вишуканими.

– Щороку відбувається технологічний стрибок. Ще п’ять років тому ми все робили вручну на кухні, – каже Сміт.

У 2014 році компанія переїхала на фабрику площею 2787 кв. м, де відвідувачі можуть спостерігати крізь скляні стіни за виробництвом. Швидкий розвиток нових методів споживання канабісу – від напоїв до шоколадних батончиків і «крапельок роси» від «Діксі» (висококонцентрованої рідкої форми наркотика, яку кладуть під язик) – свідчить про спритність підприємців у світі законного бізнесу, які вишукують нові шляхи виходу на нових клієнтів. У такий же спосіб придумали пиво лаґер (щоб заохотити жінок до цього напою), сигарети лайт (для тих, хто дбає про своє здоров’я), а їстівні та інші продукти з марихуаною відкриють новий ринок для любителів марихуани, яким від косячків з душі вернуло.

«Діксі» одержала найбільший зиск на динамічному ринку: за півроку після легалізації рекреаційного наркотику прибуток зріс уп’ятеро. Але зі зростанням реноме фірмі довелося протистояти звинуваченням, буцім її продукти небезпечніші, ніж споживачі собі уявляють. Хоча марихуана й напрочуд безпечний наркотик – у її випадку не зареєстровані ні передозування, ні летальний результат, – завеликі дози можуть призводити до неприємних наслідків, як-от напади кількагодинної параної. Фірми, які випускали наркотик у вигляді їстівних виробів, були піддані особливій критиці, бо в продуктах скоріше могли бути завищені норми марихуани, ніж у продуктах для куріння. Від косяка ефект з’являється майже відразу, а дія наркотику в напої чи батончику відчувається тільки через 45 хвилин. Це поширена помилка новачків: вони відкушують шматочок і нічого не відчувають, а тоді глитають усю решту, після чого їх дуже довго мордуватиме.

Колумністка з газети New York Times Морін Давд припустилася саме цієї помилки, коли приїхала до Денвера робити репортаж: від щирої душі поживилася шоколадним батончиком, розрахованим щонайменше на 16 осіб. Згодом вона описала свої пригоди в Times: «Протягом години я не відчувала нічого. Але потім почалося страшне тремтіння в усьому тілі та голові. Я ледве допленталась від письмового столу до ліжка, де корчилась у галюцинаціях наступні вісім годин… У мене була дихавиця і параноя, мені марилося, що, коли обслуга номера постукає у двері і не отримає відповіді, вона викличе поліцію, котра заарештує мене за те, що в мене розуму ні грама… Коли параноя поглибилась, я була переконана, що вже померла, але мені про це не кажуть»110.

Кільком людям повелося набагато гірше. Леві Тамба Понґі, 19 років, студент, який навчався за обміном з Конґо у штаті Вайомінг, стрибнув з балкона готелю Holiday Inn і розбився на смерть, з’ївши тістечко з марихуаною, розраховане на шістьох. Друзі розповіли, що через годину після споживання тістечка він почав розмовляти французькою, розкидати речі по номеру і намагався побалакати з нічником. Потім він метнувся на балкон і стрибнув додолу, перш ніж його встигли зупинити. Ще одного чоловіка, Ричарда Кірка, звинуватили в тому, що він застрелив дружину після того, як з’їв печиво з марихуаною. Він визнав себе винним у злочині, який скоїв у нападі божевілля.

Після цих трагедій у Колорадо посилили вимоги до харчів, що містять марихуану: на етикетках має подаватися докладніша інформація, а кришки пляшок повинні мати замки від дітей. Підприємці, які продукують нарковмісні вироби, зазначають, що інші продукти, особливо спиртне, набагато небезпечніші, але вимоги до них слабші. Утім вони збагнули, що краще їм зайвих рухів не робити.

– Якщо компанії схиблять, це може вбити й затаврувати галузь, – вважає Чак Сміт.

Оригінальна лінійка напоїв «Діксі» в слоїках, менших за бляшанку «кока-коли», має збоку напис дрібними літерами, що напій розрахований на 7,5 уживань. Мені страшно подумати, який там концентрат! Багато клієнтів згодні з цим; компанія відповіла випуском нового асортименту з нижчою концентрацією під назвою Dixie One, у якому було всього 5 мг тетрагідроканабінолу, або ТГК, хімікату в канабісі, що відповідає за ефект, – а не 75 мг, як у попередній лінійці.

Я залишав дивну шоколадно-наркотичну фабрику «Діксі» зі ще більшим скепсисом щодо позірної нешкідливості канабісу. Якщо від одного шоколадного батончика або кількох ковтків гранатового напою можна на якийсь час ошаліти, то цей наркотик насправді потужніший, ніж про нього гадають. На щастя, ринкові механізми примушують такі фірми, як «Діксі», виробляти слабкі, а не сильнодійні продукти. Тим часом зрозуміло одне: хоч як жахає печиво з канабісом Морін Давд або інших потенційних покупців, найгіршими є наслідки для картелів, які продають марихуану в США. Наскільки мені відомо, жодне ОЗУ не займається перемитництвом шоколадного печива з марихуаною. А ось легальні компанії в цьому бізнесі популяризують нові способи споживання наркотику, що з часом приваблять мільйони нових клієнтів, яким подобається не кальян із марихуаною, а напій з ТГК. Як даватимуть картелі раду цим новим легальним конкурентам, що виграють і за кількісними, і за якісними показниками, і за новаторськими можливостями?

• • •

Поки що на американському ринку канабісу картелі програють. Щороку американці викурюють понад 3000 тонн марихуани (за деякими оцінками – у 2—3 рази більше). Деяку кількість вирощують удома, частину імпортують із Канади та Ямайки. Але протягом багатьох років левову частку марихуани привозили з Мексики. За оцінкою Національного розвідувального центру США у справах наркотиків, що входив до складу Міністерства юстиції США (нині його розформовано), 2011 року «з великою ймовірністю» мексиканські картелі контролювали «більшу частину» обігу марихуани в понад 1000 міст Америки. Роком раніше Науково-дослідна корпорація писала у звіті, що 40—67 % споживаної в США марихуани надходить саме з Мексики111.

Через увесь той шарварок із Денвером легко забути