Читати книгу - "Єдина, або Сім наречених принца Ендрю, Ольга Обська"

РОЗДІЛ 27. Особливо приспів

У бібліотеці на дівчат чекало нове розчарування. Приміщення, звісно, вражало розмірами і кількістю фоліантів, але періодики там не було — самі лише книги. Глаша відшукала підручник з історії Дарліта. Була надія, що хоч він містить ілюстрації. Щодо картинок не помилилася — їх було вдосталь, але закінчувалося оповідання подіями тридцятирічної давнини, а значить, шукати зображення принца Ендрю було марно.

Глафіра і Зурім ще трохи походили між стелажів, заповнених важелезними томами, і прийшли до висновку, що потрібної інформації у сховищі книжкової мудрості не знайдуть.

— Переходимо до запасного варіанту, — сказала Глаша на виході з бібліотеки.

Дала подрузі завдання чекати в кімнаті і не розкисати, а сама подалася до Крайса.

Повернула в крило, де розташовувалися апартаменти хромейстера, і раптом побачила, як з дверей виходить Сапфіра. Мулатка байдуже ковзнула по Глафірі поглядом. Жодної емоції на обличчі. А от Глаша відчула бурю почуттів. Навіщо любителька двоголових змій навідувалася до Крайса? Якось це підозріло. Причому якби Глафіру попросили пояснити, що в такому вчинку підозрілого, вона би цього пояснити не змогла. У неї прокинулося якесь дивне власницьке почуття. Їй, Глаші, відвідувати хромейстера можна коли завгодно і як завгодно часто, але більше нікому.

Коли Глафіра переступила поріг, Крайс сидів за письмовим столом і перебирав папери. Її появі, здавалося, зрадів, але почав з наїзду:

— Де ви пропадали? Чому не були присутні на оголошенні результатів педагогічного конкурсу? Вам не цікаво, хто переміг?

Звісно, Глаші було цікаво, хто переміг, але ще більшу цікавість викликало питання, хто ж справжній принц Ендрю. Тому замість того, щоб бути присутніми на оголошенні підсумків змагання, Глафіра і Зурім носилися палацом у пошуках портрета спадкоємця престолу. А чим завершився конкурс, подруги так чи інакше дізналися б за вечерею від інших претенденток. Причому не лише результати. Дівчата, напевно, у всіх подробицях розповіли б і про те, як впоралися із завданням Барба і Сапфіра.

— Хто переміг — цікаво, але були невідкладні справи, — нейтрально відповіла Глаша і, щоб не дати Крайсу почати задавати питання, про які справи йде мова, одразу ж додала: — Так хто переміг?

Глафіра підозрювала, що хромейстер назве її ім'я. Однак він відповів:

— Зурім. Лаймієта сказала, що у захваті від казок, які та їй розповідала.

Глаша засяяла. Ну, хоч тут східній красуні пощастило. Нарешті денні та нічні світила вишикувалися так, як треба. Хоча до чого тут зірки? Це заслуга Лаймі, чуйного і доброго малятка, яку зворушила сумна історія Зурім.

І Глафірі теж потрібно не підвести східну красуню — майстерно провернути операцію по вивідуванню у Крайса потрібної інформації.

— Взагалі-то, я прийшла дізнатися не результати конкурсу, — приступила до реалізації наміченого плану Глаша, — а дещо інше. Пропоную взаємовигідну угоду.

— Взаємовигідну? — хмикнув Крайс, губи почали розпливатися в усмішці.

Це був хороший знак. Хромейстер, звичайно, здогадався, навколо чого піде торг і вже передчував насолоду від нових мелодій.

— Так, — кивнула Глаша. — Ви відповідаєте на одне моє запитання, а я додаю в музичний інструмент три нові композиції. Один до трьох дуже вигідний курс, — проспівала вона, додавши голосу звабливості.

— Сім, — одразу ж почав торги Крайс.

— Чотири, — пішла на компроміс Глафіра.

— А що за питання?

— Гаразд, згодна на сім, — швидко висловила готовність Глаша.

Їй не шкода. Вона і торгуватися почала виключно, щоб надати угоді ваги. Головне, щоб Крайс пішов на неї наосліп, ще не знаючи суті питання, інакше може і відмовитися.

— По руках, — посміхнувся хромейстер. Встав з-за столу і, діставши з нагрудної кишені плеєр, простягнув Глаші.

Бач, який хитрий. Вона взяла девайс і присіла на канапу, однак налаштовувати його поки не стала:

— Спочатку ваша частина угоди.

— Добре. Отже, питання? — Крайс прилаштувався поруч з Глафірою на дивані.

— Справжнє ім'я Бріуса, — сказала Глаша, дивлячись прямо в очі хромейстера. Їй важлива була його реакція.

Самоконтролю Крайса можна позаздрити. Погляд не відвів, хоча там, в глибині, Глаша встигла помітити миттєве здивування.

— Я знаю, що нашого фітнес-тренера звати не Бріус, — пішла вона в наступ. — І навіть підозрюю, що ніякий він не фітнес-тренер.

Напевно, в цей момент Крайс пошкодував, що погодився на угоду.

— Нікому, крім Зурім, не скажу, — про всяк випадок запевнила Глаша.

— Добре. Бріуса насправді звуть Сильвій.

Це не зовсім те, що сподівалася почути. Серце кілька разів неприємно ухнуло.

— Сильвій? Точно не Ендрю? — убитим голосом перепитала Глафіра.

— Сильвій, — підтвердив Крайс.

Жодного натяку на хитру посмішку на обличчі. Глаша зрозуміла, що хромейстер не лукавить.

— Чому його звуть так само, як короля? Адже він не фітнес-інструктор?

— Ні, не фітнес-інструктор. Молодший син королівського подружжя, брат принца Ендрю.

— Чорт! — мимоволі вирвалося у Глаші.

Виявляється, у Їх світлості два сина. У цього білявого очкарика принца Ендрю є брат. Такий варіант Глафіра не розглядала. Зурім може поховати всі свої мрії. Вона примудрилася закохатися таки в принца, але не в того. І оскільки Сильвій — молодший із братів, і парад наречених влаштований не для нього, то, швидше за все, він все-таки одружений. Перед очима постала картинка убитої горем східної красуні, що звернулася в нещасний неживий клубочок в кріслі.

— Прошу, розповідайте, — Глаша схопила Крайса за руку, — я додам вам десять, ні, двадцять нових мелодій. У цього вашого Сильвія є дружина?

— Навіщо вам? — здивувався Крайс. Може, не стільки питанню, скільки тому, як шалено горіли очі Глафіри. — Він вам сподобався?