Читати книгу - "Спроба Павла Скоропадського"

хронологією (2 кафедри); Історія православного богослужіння (літургіка); Історія Російської церкви й джерелознавство та історіографія російської церковної історії; Історія Української церкви і джерелознавство та історіографія української церковної історії; Історія проповіді (гомілетика); Біблейська історія та історія релігій Сходу; Церковна археологія та історія християнського мистецтва; Історія греко-східної церкви; Історія розколу та сектантства та історія православної місії; Історія слов'янських церков; Патрологія; Церковне право. ">[209]. Бюджет 1918 р. (з 1 липня по 31 грудня) мав скласти 139 500 карб. Для порівняння: станом на квітень 2010 р. у складі філософсько-богословського факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича нараховувалося аж три кафедри, в Духовній академії Української православної церкви – 12, у Київській православній богословській академії (Київського Патріархату) – 7, в Українському католицькому університеті (УГКЦ) – 7. Середня, нижча школи та вчительські курси

25 червня МВС видало спеціальний обіжник до губернських старост «у справі неприхильного ставлення повітових старост до організації українських учительських курсів», в якому зажадало від них «прихильніше» ставитись до курсів і «не ставати на перешкоді їх організації».

22 липня: Міністерство освіти видає наказ про утворення національної нижчої початкової школи з 1918/1919 шкільного року. «В час, коли наша держава, – зазначав у наказі Василенко, – творить культурно-національні цінності (одкриває українські державні університети, академії, гімназії і т. п.) і напружує всі духовні й матеріальні сили, щоб дати українському народові рідну національну школу, коли не можна допустити ні одного кутка без української школи, нижча початкова школа для українського народу мусить обов'язково як слід приготовитись до навчання на українській мові і забезпечити себе підручниками і вчителями в першу чергу».

1 серпня. На 102-й день існування УД ухвалюється й оприлюднюється за підписами Голови Ради Міністрів та міністра народної освіти та мистецтва без сумніву історичний Закон, згідно з яким вивчення української мови стає загальнообов'язковим «по всіх середніх хлоп'ячих і дівочих загальноосвітніх, професійних, комерційних та інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях, обов'язково викладається українська мова і література, задля чого визначається не менше З годин тижнево в перших 5 класах, а в 2 останніх класах не менш 2 годин, та географія і історія України, для яких предметів мають бути визначені не менше як по 2 години тижнево в 2 останніх класах кожної школи». Пункт другий Закону встановлював, що «по всіх хлоп'ячих та дівочих середніх, професійних, комерційних та інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях закладається штатна посада учителя української мови та літератури, а також обов'язково закладаються зверх-штатні посади учителя географії та історії України».

6 серпня Василенко видав окремий закон про об'єднання «до одного типу різнорідних нижчих початкових шкіл, зміну їх штатів та збільшення державної допомоги школам». Суть закону: двокласні, однокласні сільські школи Міністерства народної освіти, парафіяльні школи та «інші початкові школи», які утримувались державним коштом, об'єднувалися «до одного типу» – так само як і «службові права і права на грошове утримання вчителів усіх цих шкіл». Того ж дня заснували «при середніх загальноосвітніх школах 350 стипендій для незаможних учнів української національності». Стипендії назвали іменами видатних національних діячів культури, письменників, громадських діячів: В. Антоновича, М. Вовчка, Є. Гребінки, Б. Грінченка, П. Гулака-Артемовського, М. Драгоманова, П. Житецького, І. Карпенка-Карого, М. Костомарова, І. Котляревського, М. Коцюбинського, М. Кропивницького, П. Куліша, М. Лисенка, К. Михальчука, І. Нечуя-Левицького, М. Павлика, О. Русової, Г. Сковороди, М. Старицького, О. Стороженка, С. Руданського, Л. Українки, І. Франка, М. Чубинського, Г. Шерстюка, Т. Шевченка. Загальна сума стипендій – 77 500 карб. Того ж дня уряд асигнував 20 726 712 карб, «на утримання в 1918 р. існуючих вищих початкових шкіл», «на допомогу місцевим самоврядуванням на утримання вищих початкових шкіл», «на утримання вищих початкових шкіл в тих місцевостях, котрі зараз прилучаються до України», а також на «допомогу місцевим самоврядуванням на відкриття 400 вищих початкових шкіл з 1 серпня 1918 р.».

23 серпня. Закон «Про асигнування Міністерству народної освіти та мистецтва кредитів на позашкільну освіту та дошкільне виховання» визначив: «В справах позашкільної освіти і дошкільного виховання Міністерство освіти приходить на поміч земським і міським самоврядуванням, які через особливих фахівців та інструкторів, губерніальних, повітових і міських організують і планомірно утворюють по селах, містечках і містах: 1) для позашкільної освіти вечірні школи з навчанням грамоти і з популярно-науковими викладами, 2) бібліотеки-читальні з найкращим складом книжок, 3) різноманітні культурні народні розваги, клуби, вистави, хори, екскурсії і т. інше, а для дошкільного виховання в тих же місцях закладає дитячі садки, дитячі майдани, захисти, захоронки (ясла)». На ці потреби з Державної скарбниці асигнували 6 449 350 карб.

Національна бібліотека

«Інструкція Тимчасовому комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави ум. Києві» (5 жовтня) сформулювала мету цього комітету: «закласти на Україні велику книгозбірню всесвітнього типу, яка гуртувала би в собі все, що витворено людською думкою та знаттям по всіх науках, – таку книгозбірню, щоб давала спромогу, не виїздячи з країни, познайомитися в якнайповнішій мірі із світовою літературою по всіх паростях людського знаття, писаною геть усіма мовами». Крім того, йшлося в Інструкції, «Національна бібліотека на Україні поруч цієї мети має ще й свою спеціальну завдачу, а саме – закласти відділ Ucrainica, присвячений літературі про Україну і український нарід. В цім відділі повинно згуртуватися все, що друкувалось будь-коли і будь-де українською мовою, – повинно згуртуватися незалежно од змісту і напряму, література, писана всіма мовами про історію українського народу, його фольклор, мову, словесність, мистецтво, побут, соціальні та економічні умови життя і т. інш. Разом з тим до відділу Ucrainica входить і все, що торкається території Української Держави. Сюди вступає література про природу, побут, історію, економічні та соціальні умови Закордонної Руси-України, Буковини, Руси Угорської, Галичини, чи в їх минулому обсягові, та тих країн Північної й Південної Америки, де пороскидалися суцільні осади вкраїнського племені». Зауважимо, що це завдання не виконано до сьогодні. Голова комітету: академік В. Вернадський, члени: С. Єфремов, Г. Житецький, В. Кордт, А. Кримський, секретар комітету – Є. Перфецький.