Читати книгу - "Спроба Павла Скоропадського"

– визнали «підйом народної освіти наріжним каменем державного будівництва… досягнення якого нездійсненне без покращення матеріального становища народних вчителів та законовчителів…, підвищити ставки допомоги органам місцевого самоврядування на справу начальної народної освіти» (19 липня),

– про панахиду за колишнім Імператором Миколою II (19 липня),

– асигнували 500 тис. карб, на будівництво будинку бібліотеки Університету Св. Володимира (26 липня),

– про надання Українському державному університетові будинку Київського артилерійського училища (24 серпня),

– перейменували «колишні державні російські університети та технічні навчальні заклади в державні» (28 серпня),

– про безмитний допуск на Україну друкованих видань (9 вересня),

– про асигнування друкарні Українського наукового товариства (14 вересня),

– ухвалили законопроект про створення кафедри бактеріології «при університеті України» (18 вересня),

– про асигнування 500 тис. карб, на придбання у державну власність для національних музеїв предметів національної старовини та мистецтва (20 вересня),

– вжити всіх заходів для «найскоршого здійснення установки пам'ятника Т. Г. Шевченку» (8 жовтня),

– про дозвіл «урядовцям центральних установ, які бажають звеличати пам'ять М. В. Лисенка, бути присутніми на панахиді 6 листопада 1918 р. в 2 год. дня» (5 листопада),

– про визнання автокефалії Української православної церкви (13 листопада),

– про подання щодо затвердження В. Вернадського, обраного президентом Української Академії наук (28 листопада).

16 липня оприлюднили «Правила прийому до університетів у 1918—1919 pp.». Революційна його новація сформульована була так: «До числа студентів університету приймаються особи обох полів і безріжниці національності»(підкреслено нами. – Д. Я.), які закінчили навчання у школах нижчого, так би сказати, рівня. Революційність тут – пояснімо це для необізнаних – полягала в тому, що в романовській Росії існували абсолютно ганебні обмеження на вступ до ВНЗ, наприклад, євреїв. Або, наприклад, жінок.

5 серпня: Обіжник Міністерства народної освіти і мистецтва про утворення національної вищої початкової школи з початку наступного 1918—1919 шкільного року. Головний посил документа: «Нині, коли Український народ має свою власну Державу і напружує всі сили, щоб закласти якнайміцніші підвалини під неї, українська національна школа, вся головна основа відродження народу, мусить бути особливо добре і завчасно забезпечена всім, що гарантує прямий і вільний перехід всякій українській дитині до самих верхів шкільного національно-виховуючого навчання». У зв'язку з цим міністерство звернулося «до всіх губерніальних і повітових земських і міських управ, в завідуванні яких зараз знаходяться вищі початкові школи, з проханням(підкреслено нами. – Д. Я.) в контакті з губерніальними і повітовими комісарами освіти поставити справу утворення національної вищої початкової школи з початку наступного 1918/1919 шкільного року по всій Україні так, як вимагають того інтереси українського люду і держави».

17 серпня законом постановили «заснувати з 1 липня 1918 р. в місті Кам'янці-Подільському державний український університет в складі чотирьох факультетів, причому в 1918р. відкрити в цьому університетові факультети історико-філологічний та фізико-математичний з двома відділами – математичним та природничо-історичним». Мовою викладання визначили українську з єдиним застереженням – «по проханню факультетів, з дозволу міністра народної освіти, в окремих випадках можливо читання лекцій і російською мовою». Другий закон, який побачив світ того ж дня, – «Про перетворення Київського Народного українського університету в Київський Державний український університет». У складі університету визначили чотири факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, правничий та медичний, мовою викладів – українську.

16 вересня уряд оголошує «бувші державні російські університети: Київський Св. Володимира, Харківський і Новоросійський… державними університетами України: Св. Володимира, Харківським і Новоросійським», а «бувші державні російські вищі технічні школи: Катеринославський гірничий інститут, Харківський технологічний інститут, Харківський ветеринарний інститут і Київський політехнічний інститут проголошуються державними вищими технічними школами України: Катеринославським гірничим інститутом, Харківським технологічним інститутом, Харківським ветеринарним інститутом і Київським політехнічним інститутом».

23 вересня. Відомство Василенка встановлює 20 стипендій дворічних для підготовки професорів та викладачів вищих шкіл з українською мовою навчання. Розмір стипендій – від 5000 до 7200 карб, (загалом – 40 000 карб, з 1 січня 1919 p.). Обов'язок стипендіатів – «скласти на протязі двох років відповідний іспит на науковий ступінь або виготовити дисертацію».

27 вересня окремим законом «Історико-філологічний інститут князя Безбородька в м. Ніжині» проголосили «державною вищою школою України під назвою: Державний Історико-філологічний інститут князя Безбородька в м. Ніжині».

2 жовтня в цьому інституті встановили (з 1 липня 1918 р.) «кафедру історії України та кафедру історії української мови й історії українського письменства —з обов'язковими викладами українською мовою» та відкрили при них дві ординатури з відповідним фінансуванням.

Того ж дня запровадили ще одну революційну новацію: «Надати право особам, які бажають досягти учених ступенів магістра та доктора, а також звання ад'юнкта, подавати та обороняти в усіх вищих школах України свої дисертації як на російській, так і на українській мові, а також надати право взагалі як дисертантам, так і опонентам вести диспути як на російській, так і на українській мові».

28 вересня. Видано Закон «Про відкриття чотирьох кафедр українознавства в Харківському та Новоросійському державних університетах», а саме: історії України, історії української мови і історії українського письменства – на історико-філологічному факультеті та одну кафедру історії західноруського права на правничому факультеті. «Навчання цих наук, – визначав закон, – обов'язкове для слухачів університетського курсу». Для забезпечення навчального процесу цим законом відкривали три ординатури та одну екстра-ординатуру.

20 листопада. Закон «Про заснування богословського факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету» визначив у його складі 28 (!) кафедр