Читати книгу - "1000 фактів про Україну"

Гороховий звір. Худ. М. Приймаченко

* * *

Що ж до Тетяни Яблонської, то її ім’я внесено до усіх світових енциклопедій образотворчого мистецтва. У 1997 році ЮНЕСКО оголосило її художницею року, а Кембріджський біографічний центр «Жінкою 2000–2001 рр.» Яблонську єдину з художників удостоєно звання Героя України.

* * *

Народний художник УРСР Галина Кальченко(1926–1975) відома як автор чудових пам’ятників видатним українцям (С. Гулаку-Артемовському, І. Нечую-Левицькому, К. Стеценку, І. Котляревському, М. Заньковецькій), які прикрашають міські площі та бульвари Києва, Ялти, Кам’янця-Подільського, Тульчина, французького містечка Енен-Летарі та її рідних Черкас. Та найвідомішою роботою скульптора є пам’ятник Лесі Українці, встановлений на одному з найкрасивіших київських бульварів.

* * *

Творчість всесвітньовідомого скульптора, уродженця Тернопільщини, Михайла Паращука (1878–1963) пов’язана не тільки з Україною, але й з Болгарією. На рідній землі він відомий пам’ятниками Б. Лепкому, Т. Шевченку, І. Франку, О. Олесю, письменнику В. Стефанику, композиторам М. Лисенку та С. Людкевичу. А у Львові ним було створено разом з А. Попелем прекрасну скульптурну групу – пам’ятник польському поету А. Міцкевичу. В Болгарії скульптор виконав надгробок на могилі М. Драгоманова, пам’ятник болгарським євреям, знищеним під час Другої світової війни, і монумент на честь перемоги над турками.

* * *

У київському парку ім. Примакова в 1982 році було відкрито пам’ятник легендарним засновникам Києва. Скульптурна композиція, яка виконана В. Бородаєм, представляє собою плаский дев’ятиметровий човен, на якому встановлено фігури Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь. Біля підніжжя гранітного постаменту – басейн. Ця скульптурна композиція стала однією з візитівок української столиці.

* * *

Українці полюбляють гумор. Проявляється він і в скульптурі. В Одесі, що безсумнівно є «столицею гумору» в країні, відкрито чимало кумедних пам’ятників: Джинсовому Дюку, «вічному герою анекдотів» – Рабиновичу, Рибачці Соні, Кості-моряку, «Ти одесит, Мишко» (М. Жванецькому), «Ненародженому генію», екіпажеві «Антилопи Гну» та, звісно ж, Одесі-мамі.

* * *

Не відстають від одеситів і харків’яни. 3 квітня 2006 року вони відкрили пам’ятник Еллочці-людоїдці. Автором його став Катиб Мамедов, а моделлю героїні роману Ільфа та Петрова – актриса Олена Шаніна. Пам’ятник встановлено поряд зі скульптурою Остапа Бендера. Ще один герой «12 стільців», отець Федір, зустрічає гостей на пероні Південного вокзалу.

* * *

Численні туристи, які приходять на Андріївський узвіз у Києві, обов’язково фотографуються біля культових героїв відомої кінострічки «За двома зайцями». Пам’ятник Проні Прокопівні та Свириду Голохвастому було встановлено в 1999 році (скульптор М. Кислий). Фактично це пам’ятник геніальним виконавцям ролей – акторам Маргариті Кринициній та Олегу Борисову.

* * *

Восени 2009 року переможцем всеукраїнського телевізійного шоу «Україна має таланти» було названо художницю з Євпаторії Ксенію Симонову-Паскар. Своєю художньою композицією з піску «Ти поряд завжди» завдяки Інтернету вона підкорила мільйони людей в усьому світі.

* * *

Стародавні архітектурні пам’ятники, що збереглися на території України, є свідченням поєднання на українській землі різноманітних культур: поселення трипільської культури сусідують тут зі скіфськими курганами, античними містами – Неаполем Скіфським, Ольвією, Херсонесом та Пантикапеєм.

* * *

За рішенням ООН Херсонес визнано однією з 150 найвидатніших пам’яток з-поміж таких чудес світу, як єгипетські піраміди, афінський Парфенон та римський Колізей. Тут збереглися залишки єдиного на території України античного театру, оборонних стін та башт, ремісничих майстерень, біломармурових колон базилік та середньовічних храмів.

* * *

Уже в середині Х століття в Києві на Старокиївській горі було зведено перше кам’яне укріплення міста – дитинець. З XІV століття воно почало називатися кремлем.

* * *

Софійський собор у Києві, зведений у 1037 році (за іншими даними – в 1011 році) за візантійським взірцем, – одна з найбільших будівель свого часу. Його ширина складає 54,6 м, довжина – 41,7 м, висота центрального купола – 28,6 м, а площа – 120 м2. За нинішніми мірками цей храм за висотою прирівнюється до 13-поверхового будинку. З трьох боків його оточують два ряди відкритих галерей. До речі, спочатку храм не було вибілено, як нині. Цегла, з якої його було викладено, чергувалася з рожевою цемлянкою (дрібно розмеленим кришивом), що надавало стінам особливої мальовничості. Краса Софійського собору символізує велич Небесного Єрусалиму, а внутрішній інтер’єр – середньовічну модель Всесвіту. В ньому вміщалося до трьох тисяч людей – це майже усе доросле населення тодішнього Києва. Не дивно, що жителі вважали своє святилище одним із див світу. Таким його вважають і досі: в кінці минулого століття старовинний ансамбль Софії Київської було занесено до Списку всесвітньої культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

* * *

Історія ще однієї української святині – Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря – теж сягає далекого ХІ століття. Центром його став Михайлівський собор, закладений у 1108 році князем Святополком Ізяславичем. Одну його маківку було позолочено – звідти і пішла назва «Золотоверхий», яка розповсюдилася і на монастир. Разом із Софією Київською, яка стоїть навпроти, обидві культові споруди створюють у центрі Києва унікальну архітектурну композицію, яка є втіленням духовного символу православ’я.

Михайлівський собор. Київ

* * *

Неповторною досконалістю вражає архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври (ХІ-ХІХ ст.). Більше дев’яти століть він підноситься до небес на Дніпровських кручах. Таємниця його краси полягає у майстерності будівельників, які не побоялися звести дуже складний архітектурний комплекс на складному рельєфі. Він розкинувся на території 22 га і складається з трьох окремих груп: Верхньої лаври та приміщеннь Ближніх і Дальніх печер. Найдивовижнішою будівлею Лаври є Успенський собор, що має свою драматичну історію. За словами літописця, у 1230 році «церква розступилася на чотири частини» внаслідок землетрусу. Тільки-но встигли її відновити, як її було знову зруйновано під час монголо-татарської навали. Піднятий на початку XVI століття з руїн собор у XVII столітті знищила пожежа. Ще одна трагедія сталася у