Читати книгу - "В пошуках Аляски"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Полковник підвівся і струсив землю й мох зі штанів.
— Гадаю, ми їй заборгували.
Я погодився, хоч вона заборгувала нам пояснення. Якщо вона десь угорі, унизу, поруч, деінде, може, вона посміється. І тоді, можливо — тільки можливо,— дасть нам потрібну підказку.
за вісімдесят три дні після
а два тижні по тому Полковник повернувся з весняних канікул з двома нотатниками, списаними найдетальнішим планом майбутнього приколу, схемами різних місць, а ще цілим переліком проблем (сорок сторінок у два стовпчики), з якими ми можемо зіткнутися, і способами їх вирішення. Він прорахував час до десятої частки секунди, а відстані — до дюймів, тоді перевірив усі розрахунки ще раз, так наче не міг винести думку про те, що ми можемо знову підвести Аляску. А в неділю Полковник прокинувся пізно, перекотився на ліжку. Я читав «Галас і шаленство» Фолкнера, хоча мав прочитати ще в середині лютого, але, почувши, що він заворушився в ліжку, я звів погляд, і Полковник мовив:— Збираємо всю банду.
Отож мені довелося вийти надвір, у похмуру весну, щоб збудити Лару з Такумі й забрати їх у кімнату №43. Банда, яка брала участь у приколі «Ніч у сіннику», зібралася в повному складі — за винятком одного члена, якого вже не повернеш,— обговорити «Поминальний прикол для Аляски Янг».
Ми втрьох сіли на канапі, а Полковник став перед нами і виклав план і наші ролі в ньому так збуджено, як не бувало з самого До. Скінчивши, він поцікавився:
— Питання є?
— Ага,— мовив Такумі— Це серйозно може спрацювати?
— Ну, по-перше, слід знайти стриптизера. А по-друге, Пампушечок повинен причарувати свого тата.
— Тоді гаразд,— мовив Такумі.— До справи.
за вісімдесят чотири дні після
овесни в «Калвер-Кріку» якоїсь п’ятниці по обіді скасовували уроки, і всі учні, вчителі й інший персонал збиралися в спортзалі на «Презентацію». Виступало двоє гостей — зазвичай запрошувалися маловідомі знаменитості, або маловідомі політики, або маловідомі вчені, які погоджувалися прочитати лекцію в школі за жалюгідні триста баксів, виділені шкільним бюджетом. Одного гостя обирав одинадцятий клас, а другого — дванадцятий, і кожен, хто бодай раз бував на «Презентації», погоджувався, що це нестерпна нудьга. Ми планували трохи пожвавити «Презентацію».Нам треба було лише умовити Орла запросити в школу «доктора Вільяма Морса», «татового приятеля», «видатного дослідника сексуальних відхилень у підлітків».
Я подзвонив татові на роботу, його секретар Пол поцікавився, чи все гаразд, і я подумав: чому всі — всі — запитують, чи все гаразд, якщо я телефоную в якийсь інший час, а не в неділю вранці?
— Ага, все гаразд.
Тато взяв слухавку.
— Привіт, Майлзе. Все гаразд?
Розреготавшись, я тихенько заговорив, адже навколо совалися люди.
— Так, тату. Все гаразд. Гей, ти пам’ятаєш, як ви поцупили шкільний дзвоник і закопали його на цвинтарі?
— Найкрутіший прикол в історії «Калвер-Кріку»,— з гордістю озвався він.
— Був, тату. Був. Слухай, мені потрібна твоя допомога, щоб організувати новий найкрутіший прикол в історії «Калвер-Кріку».
— Ох, не знаю, Майлзе. Не хочу, щоб ти вліз у неприємності.
— Я не влізу. Бере участь весь одинадцятий клас. І взагалі, ніхто ж не постраждає, нічого такого. Адже... ти пам’ятаєш «Презентацію»?
— Боже, яка нудьга! Мало не гірша, ніж уроки.
— Ну от, тому я хочу, щоб ти вдав, ніби хочеш у нас виступити. Як доктор Вільям Морс, викладач психології з Університету Центральної Флориди, фахівець із підліткового розуміння сексуальності.
Він довго мовчав, а я в цей час дивився на останню Алясчину стокротку, очікуючи, що тато поцікавиться, в чому ж прикол, і я розповім, але я чув лише, як він повільно дихає в телефон, а потім він сказав:
— Я навіть не питатиму. Гм-м-м...— він зітхнув.— Тільки, заради Бога, матері не розповідай.
— Присягаюся,— озвався я і помовчав. Не відразу зміг пригадати справжнє ім’я Орла.— Хвилин за десять тобі подзвонить пан Старнз.
— О’кей, мене звати доктор Вільям Морс, я — викладач психології і... фахівець із підліткової сексуальності?
— Так точно. Ти найкращий, тату.
— Мені просто кортить подивитися, чи вдасться вам мене переплюнути,— засміявся він.
Хоч як це не подобалося Полковнику, але здійснити задумане можна було тільки за допомогою п’ятиденків — зокрема, старости одинадцятого класу Лонгвелла Чейза, який уже встиг відростити назад свою безглузду серферську чуприну. Але п’ятиденкам наша ідея сподобалася, тож я зайшов до Лонгвелла й мовив:
— Ходімо.
Говорити нам з Лонгвеллом Чейзом не було про що, і ми навіть не бачили сенсу вдавати, ніби це не так, тому до будинку Орла дійшли мовчки. Орел вийшов ще до того, як ми постукали. Побачивши нас, він збентежено схилив голову набік — ми і справді разом мали вигляд дивакуватий: Лонгвелл у напрасованих штанах-хакі і я в обов’язково-скоро-їх-виперу джинсах.
— Ми обрали гостя — приятеля Майлзового тата,— сказав Лонгвелл.— Це доктор Вільям Морс. Він викладає в одному університеті у Флориді, вивчає підліткову сексуальність.
— Волієте підняти контроверсійну тему?
— О ні,— заперечив я.— Я знайомий з доктором Морсом. Він цікавий, але зовсім не контроверсійний. Він вивчає... е-е-е... ну, як підліткове розуміння сексу постійно змінюється і розширюється. І він проти сексу до весілля.
— Гаразд. Який у нього телефон?
Я простягнув Орлу папірця, і він підійшов до телефону на стіні й набрав номер.
— Так, добридень. Можу я поговорити з доктором Морсом?.. О’кей, дякую... Докторе Морс, добридень. У мене тут Майлз Голтер, і він каже... так, чудово... Ну, я хотів поцікавитися...— Орел на мить замовк і почав намотувати дріт на пальця,— поцікавитися... гадаю, ви... сподіваюся, ви розумієте, що молоді люди дуже вразливі. Занадто відвертої дискусії нам не треба... Чудово. Чудово. Я радий, що ви розумієте... І вам, сер. До зустрічі! — Орел повісив слухавку і з усмішкою мовив: — Добрий вибір! Він здається цікавим чолов’ягою.
— О так,— дуже серйозно озвався Лонгвелл.— Гадаю, з ним буде напрочуд цікаво.
за сто два дні після
ій батько зобразив доктора Морса по телефону, але гратиме його роль у реальному житті такий собі Макс, хоча насправді його звати Стен, а на «Презентації» він, певна річ, представитьсяУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В пошуках Аляски», після закриття браузера.