Читати книгу - "Маленькі жінки. II частина"

– Ти зробила всього лиш помилку, якої припускається більшість молодих дружин: у своїй любові до дітей забула про свої обов’язки щодо чоловіка. Дуже природна помилка, Мег, її можна пробачити, але це помилка, яку краще виправити, перш ніж ви підете кожен своїм шляхом, адже діти повинні зближувати вас, а не роз’єднувати, немов вони цілком твої, а Джон повинен лише забезпечувати їх матеріально. Я спостерігаю за тим, що відбувається, немало тижнів, але ні про що не говорила, бо була впевнена, що з часом все стане на свої місця.

– Боюся, що не стане. Якщо я попрошу його залишатися зі мною, він подумає, що я ревную, а я не хотіла б образити його такою думкою. Він не розуміє, що потрібен мені, а я не знаю, як висловити це без слів.

– Зроби будинок таким приємним, щоб йому не хотілося йти. Дорога, він дуже хоче мати рідну домівку, але без тебе це не будинок, а ти завжди в дитячій.

– Але хіба я не повинна бути там?

– Не весь час. Усамітнення робить тебе нервовою, й тоді ти вже ні на що не здатна. Крім того, в тебе є моральний обов’язок і перед Джоном, а не тільки перед дітьми. Не забувай про чоловіка заради дітей, не залишай його за межами дитячої, але навчи, як допомогти тобі там, де, власне, і його місце, так само, як і твоє. Він потрібен дітям, тож дай йому відчути, що і в нього є своя роль у їхньому вихованні, і він виконає її охоче й правильно, і так буде краще для вас усіх.

– Ти правда так думаєш, мамо?

– Я знаю це, Мег. Я рідко даю поради, якщо не переконалася на досвіді в їх практичності. Коли ти і Джо були маленькими, я поводилася так само, як ти тепер. Адже була впевнена, що не виконаю свій обов’язок, якщо повністю не присвячу себе вам. Бідний тато поринув у свої книжки, після того, як я відкинула всі його пропозиції про допомогу, і залишив мене проводити мій експеримент на самоті. Я старалася з усіх сил, але з Джо мені було не впоратися. Я мало не зіпсувала її, в усьому потураючи її примхам. Ви захворіли, і я так турбувалася про вас, що захворіла сама. Тоді тато прийшов на допомогу, спокійно і впевнено влаштував все, як потрібно, і я зрозуміла, що він тут корисний і незамінний, побачила свою помилку й відтоді ніколи не могла обійтися без нього. І ось секрет нашого сімейного щастя: він не дозволяє своїй роботі відгородити його від тих маленьких турбот і обов’язків, які стосуються нас усіх, а я намагаюся не дати домашнім клопотам знищити мою зацікавленість у продовженні ним його вчених занять. У кожного з нас є справи, які ми виконуємо самостійно, але вдома ми працюємо разом. Завжди.

– Так, це правда, мамо. І я дуже хочу бути для мого чоловіка й дітей тим же, чим була і залишаєшся для нас ти. Кажи мені, як вчинити, і я зроблю все, що потрібно.

– Ти завжди була слухняною дочкою, Мег. Так ось, дорога, на твоєму місці я дозволила б Джону брати більше участі у вихованні Демі. Хлопчикові це піде на користь, і чим раніше почати, тим краще. Потім я зробила б те, що вже не раз пропонувала, – дозволила б Ханні прийти й допомогти тобі. Вона прекрасна няня, і їй зі спокійною душею можна довірити твоїх дорогоцінних малюків, а тобі приділити більше уваги господарству. Ти більше рухатимешся, а Джон знову віднайде свою дружину. Частіше ходи в гості й на прогулянку, будь не тільки діяльною, але й веселою. Пам’ятай, погоду в родині робиш ти, і, якщо в тебе пригнічений настрій, не чекай сонячних днів. Потім я постаралася б проявити інтерес до всього, що подобається Джону, – поговорити з ним, послухати, що він шанує тебе, обмінятися думками і тим самим допомогти одне одному. Не закривайся у коробці з-під капелюхів лише через те, що ти жінка, постарайся зрозуміти, що відбувається у світі, й розвиватися, щоб взяти участь у цих заходах, оскільки все це стосується тебе і твоєї сім’ї.

– Джон дуже розумний… Боюся, він подумає, що я жахливо дурна, якщо почну ставити запитання про політику та інші складні речі.

– Я не вірю в це. Любов не помічає недоліків. Та й кому ти можеш ставити запитання вільніше, ніж йому? Спробуй і подивися, чи не виявляться вечори з тобою приємнішими для нього, ніж вечері в пані Скотт.

– Добре. Бідний Джон! Боюся, це я була дуже неуважна до нього, але я вважала, що маю рацію, а він ніколи ні про що не казав.

– Він намагався не бути егоїстом, але, гадаю, йому було досить самотньо. Зараз той час, Мег, коли молоде подружжя може відчути взаємне відчуження, і водночас саме той період, коли для них важливіше за все бути одне з одним. Перша ніжність проходить дуже швидко, якщо не подбати про те, щоб зберегти її, й немає періоду прекраснішого та щасливішого в житті батьків, ніж перші роки життя маленьких істот, яких їм належить виховати. Не допусти, щоб Джон став чужим для дітей, бо вони швидше, ніж що-небудь інше, втримають його і зроблять щасливим у цьому світі випробувань і спокус. Саме через дітей ви навчитеся розуміти й любити одне одного так, як це й має бути. Тепер, моя люба, я піду. Подумай про материнство мудро й прийми мою пораду, якщо вона видасться тобі доброю. Нехай Господь благословить вас усіх!

Мег обдумала пораду матері й надалі завжди слідувала їй, хоч перша спроба виявилася не зовсім такою, як вона планувала. Справді, діти були тиранами і правили будинком, відтоді як дізналися, що брикання й вереск приносять їм усе, чого забажають. Мама була жалюгідною рабинею, яка виконувала всі їхні забаганки, але тата було не так легко поневолити, й іноді він дуже засмучував свою ніжну дружину спробами підпорядкувати батьківській дисципліни їхнього буйного сина.

Справа в тому, що Демі успадкував від свого батька твердість характеру – ми не кажемо, що це впертість, – і коли хотів щось отримати або зробити, «вся королівська кіннота і вся королівська рать» не могли вплинути на цей непоступливий маленький розум.

Мама думала, що її голуб’ятко ще занадто мале, щоб вчити його долати власні пристрасті й упередження, але тато вірив, що чим раніше почати вчити слухняності, тим краще. І панич Демі рано виявив, що в боротьбі з татом завжди потерпить жорстоку поразку. Він, однак, поважав людину, котра його перемогла, і любив тата, чиє суворе «ні» було більш значним, ніж всі мамині ласкаві поступки.

Кілька днів потому, після розмови з