Читати книгу - "Забуте вбивство"

— Про тенісну сітку?

— Атож, той випадок здався мені дуже значущим. Подумайте про ту дівчину, молоду Гелену, яка приходить додому зі школи й прагне втішатися життям, як і кожна молода дівчина, прагне зустрічатися з хлопцями, фліртувати з ними…

— Трохи схиблену на чоловіках…

— Ні! — вигукнула міс Марпл із глибокою переконаністю в голосі. — Це найпідліше, що було в цьому злочині. Доктор Кеннеді вбив її не лише фізично. Якщо ви добре поміркуєте, то згадаєте, що єдиним доказом надмірної любові Гелени Кеннеді до чоловіків — яке саме слово ви тоді застосували, моя люба? Ага, німфоманія! — були слова того ж таки доктора Кеннеді. Я особисто думаю, вона була цілком нормальною дівчиною, яка хотіла розважатися, втішатися життям, трохи фліртувати і, зрештою, одружитися з чоловіком, якого вона сама собі обере, — не більше, ніж це. А тепер пригадайте, до яких заходів удавався її брат. Спочатку він був суворим і старомодним у тому, що всіляко обмежував її свободу. Потім, коли їй захотілося пограти в теніс, — цілком нормальне й цілком невинне бажання, — він прикинувся, ніби нічого не має проти, а потім однієї ночі потай порізав тенісну сітку на дрібні клаптики — то була справді дуже промовиста й дуже садистська акція. А тоді, поза як вона ще могла кудись піти пограти в теніс або потанцювати, він скористався з того, що вона поранила ногу, й, лікуючи її, умисне заражав рану інфекцією, щоб вона не гоїлася. Думаю, він робив саме так — о, я переконана в тому, що він лікував її саме так.

Та, думаю, Гелена навряд чи здогадувалася про це. Вона знала: брат глибоко прив'язаний до неї, і навряд чи розуміла, чому почувається такою нещасливою, живучи з ним. Але їй було тяжко вдома, і зрештою вона вирішила поїхати до Індії й одружитися з молодим Фейном лише для того, щоб покинути дім. Чому вона хотіла покинути дім? Вона цього не знала. Вона була надто юна й надто наївна, щоб це знати. Отож вона подалася до Індії, але дорогою туди зустрілася з Ричардом Ерскіним і закохалася в нього. І в тому випадку вона повелася не як дівчина, схиблена на чоловіках, а як дівчина порядна й чесна. Вона не стала вмовляти його, щоб він покинув дружину. Не стала тиснуті і на нього. Та коли зустрілася з Волтером Фейном, то зрозуміла, що не зможе одружитися з ним і, не маючи іншої ради, надіслала братові телеграму з проханням вислати їй гроші на квиток додому.

Але дорогою додому вона зустріла вашого батька — і перед нею відкрилася можливість іншого виходу. Тепер це був вихід, який залишав їй надію на щастя.

Вона не вдавалася до обману, коли одружилася з вашим батьком, Ґвендо. Він тяжко переживав смерть своєї коханої дружини. Вона щойно пережила любовну пригоду, яка закінчилася для неї нещасливо. Вони обоє могли допомогти одне одному. Думаю, що не випадково вона й Келвін одружилися в Лондоні, а потім поїхали в Дилмаут, щоб повідомити цю новину докторові Кеннеді. Інстинкт підказував їй, що буде розумніше зробити саме так, аніж поїхати в Дилмаут й одружитися там, що було б нормальним за інших обставин. Я думаю, вона й тоді не розуміла, проти чого воює — але на серці в неї було тривожно, і їй здавалося безпечнішим повідомити брату про свій шлюб як про fait accompli [4].

Келвін Гелідей поставився по-дружньому до Кеннеді, який сподобався йому. Кеннеді, мабуть, доклав усіх зусиль, щоб прикинутися, ніби з щирою радістю вітає цей шлюб. Подружжя винайняло тут будинок із меблями.

А тепер ми повинні згадати про дуже промовистий факт — це коли Келвін висловив підозру, що дружина труїть його наркотиками. Для цього факту існують лише два пояснення, бо лише двоє людей мали змогу робити це. Або Гелена Кеннеді давала своєму чоловікові наркотики — але тут відразу виникає запитання, а навіщо? Або наркотиками частував його доктор Кеннеді. Кеннеді був особистим лікарем Гелідея, це видно з того, що Гелідей консультувався з ним. Він довіряв знанням Кеннеді в галузі медицини, і переконаність у тому, що дружина отруює його наркотиками, була дуже розумно навіяна йому доктором Кеннеді.

— Але хіба може наркотик навіяти чоловікові галюцинацію, що він задушив дружину? — запитав Джайлз. — Тобто мені цікаво знати, чи існує наркотик, який спричиняє такий конкретний ефект?

— Мій любий Джайлзе, ви знову потрапили в пастку — пастку вірити в те, що вам кажуть. Адже ви тільки зі слів Кеннеді знаєте, що Гелідей був жертвою такої галюцинації. Він сам про це навіть не згадує у своєму щоденнику. Він мав галюцинації, так, але про їхню природу він ніде не говорить. Проте думаю, Кеннеді розповідав йому про чоловіків, які душили своїх дружин, проходячи крізь таку фазу, у якій перебував Гелідей.

— Доктор Кеннеді був підлим чоловіком, — сказала Ґвенда.

— Я думаю, — вела далі міс Марпл, — що в той час він перебував десь на межі між нормальним станом і божевіллям. І бідолашна Гелена почала це усвідомлювати. Певно, саме зі своїм братом вона розмовляла в той день, коли підслухала Лілі. «Гадаю, я завжди тебе боялася». Саме так вона тоді сказала. І це також було одним зі значущих фактів. Через той страх вона вирішила покинути Дилмаут. Вона переконала чоловіка купити будинок у Норфолку й попросила його нікому не розповідати про це. Така таємничість багато про що говорить. Вона, вочевидь, боялася, що хтось довідається про її намір — але її страх не узгоджувався ані з нашою гіпотезою про причетність Волтера Фейна, ані з припущенням про участь у вбивстві Джекі Ефліка — і, безперечно, виключає з кола підозрюваних Ричарда Ерскіна. Ні, той страх указував на небезпеку, набагато ближчу до їхнього дому.

І зрештою Келвін Гелідей, якого ця таємничість, безперечно, дратувала і який не бачив у ній сенсу, розповів про все братові дружини.

А зробивши так, він визначив і свою долю, і долю дружини. Бо Кеннеді не збирався дозволити Гелені виїхати з Дилмаута й щасливо жити зі своїм чоловіком. Я думаю, спершу він, мабуть, мав намір підірвати здоров'я Гелідея наркотиками. Але довідавшись, що його жертва та Гелена мають намір утекти від нього, геть знавіснів. Із лікарні він пройшов у сад будинку Сент-Кетрін, узявши із собою хірургічні рукавички. Він застав Гелену в холі й задушив її. Ніхто його не бачив, ніхто не міг його побачити, принаймні, він