Читати книгу - "Війни Міллігана"

— Буду відвертою, — сказала вона письменникові, — я не лікую Біллі. Ми лише гасимо місцеві пожежі.

Вона мала на увазі той факт, що вже за кілька тижнів після переведення Біллі у газетах знов почали виходити статті з обвинуваченнями. Менш ніж за три тижні до виборів, 17 жовтня 1981 року, у «Колумбус Сітізен-Джорнал» вийшла стаття, у якій депутат Дон Гілмор виступав проти «особливого режиму лікування» Міллігана: начебто йому дозволяють тримати особистий кольоровий телевізор з ігровими приставками та обирати сусідів по кімнаті. Директор Департаменту психічного здоров’я Огайо назвав ці звинувачення «безпідставними» і пояснив, що в Міллігана звичайний чорно-білий телевізор і що такі речі дозволяється привозити пацієнтам, які довго перебувають на лікуванні. Директор також нагадав політику, що «необґрунтоване розголошення інформації про стан будь-кого з пацієнтів психіатричної лікарні може негативно вплинути на процес лікування…» Незважаючи на це, уже за місяць депутат Гілмор знайшов іншу причину, щоб розкритикувати складений доктором Бокс план лікування і зробити випад у бік Міллігана.

19 листопада 1981 року в «Колумбус Сітізен-Джорнал» помстилися за передвиборчу атаку, що сталася трохи раніше:

ГІЛМОР ВИМАГАЄ НОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У СПРАВІ МІЛЛІГАНА

Автор: Сьюзан Прентіс

…Чи не найголовнішим клопотом Гілмора був інцидент, що стався кілька тижнів тому. Мілліган, пацієнт із синдромом множинної особистості, начебто замовив сендвіч з ковбасою о 2:20 ночі, а також наказав персоналу зробити сендвічі всім іншим пацієнтам відділення. Директор лікарні доктор Пол Мак-Авой заявляє, що дані Гілмора не зовсім точні, оскільки всім пацієнтам раніше того вечора справді було видано бутерброди згідно зі звичайним щоденним розкладом… Мак-Авой упевнений, що Мілліган не має абсолютно ніяких привілеїв у клініці, але зазначив, що він отримує зайву публічність завдяки надмірній увазі ЗМІ та деяких можновладців…

Департамент психічного здоров’я Огайо виніс Гілмору офіційне попередження за необґрунтоване розголошення інформації про Міллігана.

Розголошення конфіденційної інформації в газетах, недвозначні політичні виверти та відверта брехня страшенно гнівили Джудіт Бокс. Оскільки в усіх перекручених статтях було зерно істини, вона почала підозрювати, що в клініці є шпигун, який продає інформацію журналістам.

Щодо інциденту з сендвічем, то насправді сталося ось що: о першій ночі їй додому зателефонував охоронець і повідомив, що двоє пацієнтів зі СМО побилися через тарілку з сендвічами, яку лишили на випадок, якщо комусь захочеться поїсти вночі, і тепер сидять у ізоляторах. Вона одяглася, приїхала в лікарню і швидко все владнала. Медсестрам було наказано випустити пацієнтів з ізоляторів. Потім вона зайшла до Біллі: виявилося, що той протягом усього цього інциденту спокійно спав.

Загалом у новому відділенні Біллі не завдавав персоналу більше клопоту, ніж інші. Доктор Бокс не приділяла йому більше уваги, ніж іншим пацієнтам зі СМО і взагалі будь-кому іншому.

— Але в газетах пишуть лише про Біллі Міллігана, — зітхнула Бокс. — Мабуть, ці політики підуть на що завгодно, аби тільки їхні імена частіше з’являлися в газетах.

(3)

Танда сказала Джудіт, що вони планують одружитися до Різдва, але доктор радила зачекати, бо на свята планувала поїздку до рідних в Австралію.

— А чому взагалі інші люди мають право голосу? — обурилася Танда. — Яке ви маєте право казати нам, коли одружуватися?

— Я лише кажу, щоб ви трохи зачекали з цим.

— Ви думаєте, що Біллі не зможе зараз із цим упоратися? Чи це тому, що ви хочете бути присутні?

— Буде важко, коли про це стане відомо громадськості. Я хочу бути поруч, щоб допомогти йому пройти через це. Я говорила з денні й девідом — і мені здається, вони ще не готові одружуватися.

— Ну, а я говорила з Учителем, — заперечила Танда.

— Ні, це не так. Вам могло здаватися, що ви говорите з Учителем, але насправді це аллен.

— Я достатньо добре знаю аллена, щоб упізнати, коли спілкуюся з ним, — відрубала Танда.

— девід і денні кажуть, що Учителя не було вже кілька тижнів.

— денні і девід, мабуть, просто не знають, що Учитель виходив і говорив зі мною. Я точно знаю, що говорила не з алленом. Я завжди знаю, з ким саме говорю — я знаю і аллена, і томмі. томмі зухвалий — він завжди говорить щось на кшталт: «Ці довбані вилупки й гадки не мають, що вони, в біса, роблять!» А Учитель спокійний, раціональний, без зайвих емоцій.

— Ви говорили не з Учителем, — наполягала Бокс.

Танду дратувало те, що, на думку Бокс, вона могла за годину на день пізнати Біллі краще, ніж жінка, яка його кохає.

— Може, я і не мозкоправ, але достатньо добре знаю Біллі для того, щоб розуміти, з ким говорю. Я завжди бачу це в його очах. Коли він не є сам собою — не Учитель, — погляд у нього наче скляний. Мені достатньо лише подивитися на нього, на його обличчя — і все стає зрозумілим.

Пізніше вона розповіла про свої занепокоєння письменнику:

– Іноді мені здається, що доктор Бокс використовує хворобу Біллі для розвитку своєї кар’єри — як, наприклад, заснування окремого відділення для лікування СМО. Біллі їй не довіряє і ніколи не довіряв. Іноді я думаю, що вона не дуже нам допомогла з весіллям, бо не хотіла, щоб ми одружувалися. Але я не з тих, хто приймає відмови. Якщо мені кажуть, що щось зробити неможливо — я прийду і зроблю все сама.

Мировий суддя і священики відмовилися проводити церемонію у клініці для душевнохворих, але Танда не здавалася, аж поки не знайшла преподобного Вітте, який погодився їх одружити. Він був методистським священиком у Колумбусі, керував нещодавно відкритим притулком для безхатьків і читав проповіді людям з вулиць.

Незважаючи на заперечення доктора Бокс, Танда вмовила Біллі призначити весілля на 22 грудня 1981 року — щоб Бокс не змогла бути поряд і не втручалася.

Для того щоб Біллі з Тандою змогли одружитися до Різдва, суддя Меткалф зробив для них виняток і скасував стандартний період очікування. Вони стали подружжям за три місяці після того, як Біллі перевели з Дейтона у Колумбус.

(4)

У день весілля біля входу до Центрального регіонального відділення судової експертизи Огайо скупчилися журналісти й знімальні групи. Щоб побачити наречену, їм довелося чимало чекати на морозі по литки в снігу. Отримати фото нареченого їм хотілося не менше, тому, попри заборону знімати на території клініки, один телеканал