Читати книгу - "Вільні малолюдці"

Роланд обернувся і побіг геть. 

Коли за ним і слід замело, Тіфані сказала: 

— Ну, хто тут? 

— Це я, пані. Не-Такий-Як-Середній-Джок-Але-Більший-За-Малого-Джок-Джока, пані. 

Малолюдок вигулькнув з-за відра і додав: 

— Пограбуйко сказав, що ми маємо наглядати за тобою і за малим. І подякувати маємо за твій подарунок. 

«Навіть якщо ти знаєш, як це робиться, це все одно магія», — подумала Тіфані. 

— Тільки наглядайте за мною у молочарні, — сказала вона. — Деінде не шпигуйте за мною! 

— Та де б ми шпигували! — вигукнув Не-Такий-Як-Середній-Джок-Але-Більший-За-Малого-Джок-Джока схвильовано. А тоді усміхнувся. — Витівка буде келдою в клані, що мешкає неподалік Мідної Гори, — вів він далі, — і вона мене запросила бути там співцем! 

— Мої вітання! 

— Ая, а Вільям каже, що я дам раду, якщо буду практикуватися у грі на мишиці, — сказав малолюдок. — А… е-е-е… 

— Так? 

— А Гаміш каже, що в клані Довгоозерців є дівчина, яка хоче стати келдою, і то добрий клан… — малолюдок аж побузковів від сорому. 

— Це ж добре, — сказала Тіфані, — на місці Пограба я би з нею вже побралася. 

— Ти не проти? — спитав Не-Такий-Як-Середній-Джок-Але-Більший-За-Малого-Джок-Джока з надією в голосі. 

— Зовсім ні, — відповіла Тіфані. 

Хоч насправді, слід визнати, вона трохи була проти, та це таке невелике проти, що його пасує запхнути у якнайвіддаленіший закуток і там і залишити. 

— Це ж чудово! — вигукнув фіґель. — Хлопці, знаєш, трохи переживали. Побіжу їх вспокою. 

Він стишив голос і спитав: 

— А може, ти хочеш, щоб я побіг за цим лантухом, що ото щойно пішов звідси і впевнився, щоб він ще раз упав з коня? 

— Ні! — випалила Тіфані. — Ні. Не треба, — вона взяла лопатки для масла. — Я з ним дам раду, — додала вона, усміхаючись. — Я дам раду. 

Коли малолюдок пішов, вона знову взялася за масло… пац-пац-пац. 

А коли закінчила, то відклала лопатки і кінчиком пальця (дуже чистого пальця) намалювала тонку звивисту лінію, а тоді — ще одну, щоб утворився символ хвилі. Під ними вона намалювала одну пряму лінію — то був Крейдокрай. 

Земля під хвилею. 

А тоді вона швиденько стерла малюнок і взяла штамп, який вчора зробила — вирізьбила зі шматка яблуневого дерева, що їй подарував місцевий тесля, містер Блок. 

Тіфані обережно приклала штамп до масла. 

На лискучій, жовтогарячій поверхні полінця виблискували гібридний місяць, і на його фоні — відьма, верхи на мітлі. 

Вона усміхнулася, і це була усмішка Бабуні Болячки. Колись усе буде інакше. 

Та починати слід з малого. Як із жолудя виростає дуб. 

А тоді Тіфані взялася робити сир… у молочарні, на фермі, поміж розлогих полів, що переходили у пагорби, поснулі під високим літнім сонцем, там паслися отари овець, що поволі снували по торфовиську, наче білі хмарки по зеленому небу, і де‑не-де, наче ті комети, шугали вівчарки. Так було завжди і так буде завжди у безкрайому світі пагорбів. 

Від автора 

Картина, в якій Тіфані опинилася на початку книжки, існує насправді. Написав її Річард Дадд і називається вона «Майстерний змах казкового лісоруба». Побачити її можна у «Tate Gallery» в Лондоні. 

Вона невеличка, всього 21 на 15 дюймів. Художник писав її дев’ять років і завершив роботу в середині дев’ятнадцятого століття. Я не знаю відомішої «ельфійської» картини. Вона дивна, дуже дивна. Вона випромінює літню спеку. 

Про Річарда Дадда люди знають таке: «він збожеволів, вбив свого батька, його замкнули в психлікарні до кінця життя, де він продовжив писати свої дивні полотна». У принципі, так все і було, але це страхітливий підсумок життя такого талановитого та вправного майстра, який страждав від не менш страхітливого психічного розладу. 

Нак Мак Фіґлів на картині нема, та я певен, що один точно був, але його довелося замалювати, бо той показував непристойні жести. Фіґлі на таке мастаки. 

Ага, ще одне: вівчарів справді ховають із шматочком необробленого руна в труні. Навіть богам зрозуміло, що вівчар має повсякчас дбати про своїх овець. А в тих богів, яким це невтямки, не варто й вірити. 

Слово «полуднесоння» я вигадав, та було б добре, якби таке існувало насправді.

Примітки

1

Люди кажуть «слухай своє серце», але відьми вміють слухати й решту тіла. Ви не повірите, що можуть розповісти нирки! — Прим. авт.

2

Звичайні ворожки вам навіщують усього бажаного, а от відьми — правдивого, подобається воно вам чи ні. На диво, відьми частіше праві, але зовсім не популярні. — Прим. авт.

3

Країна, розташована на Хапонійському континенті, назву якої Террі Пратчетт утворив від шоколадного батончика «Hershey Bar» та міста Беер-Шева (Beersheba). — Прим. пер.

4

Тіфані познаходила в словниках багато слів, але бачила їх тільки на письмі і ніколи не чула, тож про вимову могла тільки здогадуватися. — Прим. авт.

5

Шотландський танець, у якому пари міняються одне з одним, поки всі з усіма не перетанцюють. — Прим. пер.

6

Слів бракне, щоб описати фіґля в кілті догори дриґом, тому ми й не намагатимемося. — Прим. авт.

7

Траканами називають ельфів у відеогрі «World of Warcraft». — Прим. пер.

8

Приблизно 11 дюймів у діаметрі. Цього разу Тіфані їх не поміряла. — Прим. авт.