Читати книгу - "Нескорена імператриця. Протистояння, Аманді Хоуп"

- Це не правда! - неабияк злякавшись, закричала Елоїза, вказуючи на посланця. - Він все бреше! Я вперше бачу цю людину! Його підкупили, щоб мене підставити!

Вона нервово стягнула браслет і кинула на підлогу.

– Навіщо комусь це робити? - запитав її радник Лабонт.

Дівчині не було чого заперечити. Не могла ж вона чесно зізнатися, що це був її план-підставити генерала, але якимось дивним чином вона сама потрапила в пастку.

- Ви хотіли мене позбутися! - заявила вона герцогу.

І це було єдиною правдою з її вуст.

– Що ви! – з сумом заперечив Домінік. - Невже хтось у здоровому глузді захоче позбавитися такої красуні?!

У його словах було стільки іронії, тільки красуня не вловила й грама.

- Точно ви! - наполягала на своєму Елоїза. - Ви хотіли одружитися з дочкою генерала всупереч указу імператора! Але якщо у вас цього не вийшло, то вирішили мене прибрати іншим способом!

- Пані Морнар, ви дуже схвильовані, - холодно промовив герцог. - Белтрам Ліннея ще не дала своєї згоди на шлюб зі мною, навіщо мені втрачати таку наречену, як ви?

- Покличте сюди мою служницю і євнуха, що охороняє мої покої! Вони підтвердять, що браслет мені доставили. Я його ніколи не отримувала від посланця! - видала Елоїза ще один аргумент на свою користь.

- Звичайно! – раптом погодився посланець. – Я відправив вам браслет, бо ви були такі шляхетні, що не захотіли прийняти подарунка під час нашої зустрічі! І записку доклав, написавши, що захоплений вашою красою!

Елоїза Морнар завмерла. У голові у неї спливла отримана записка, написана кострубатим почерком. Як все збіглося! Її зустріч із Паном Лабонтом і цей подарунок…

«Невже від початку він знав про все? Знав про її плани?» – Елоїза з жахом подивилася на радника імператора.

Вона ще щось хотіла сказати, але зараз заговорила пані Белтрам.

- Ваша Величність, - почала вона. – На підставі одного браслета ми не можемо звинувачувати пані Морнар у злочині. Все ж решта вантажу не знайдено. Її справді могли підставити! Хтось, знаючи, як ви прив'язані до пані Морнар, прикинувся нею і обдурив посланця!

За останніх слів вона глянула на Домініка Лабонта, той сердито звів брови, але дівчина у відповідь лише посміхнулася.

Пані Морнар зовсім перестала розуміти, що відбувається. Ліннея перед усіма начебто її захищала. Тільки Елоїза почула у свій бік хитро приховану образу.

«Її, таку красуню, хтось зміг скопіювати? Та це марення!» - тільки заперечити вона не посміла, бо це були єдині слова на її захист. Довелося, стиснувши зуби, терпіти глузування.

- Це правда! - підхопив імператор думку пані Белтрам. – Ми спочатку маємо знайти цей чортовий вантаж!

Його Величність віддав розпорядження обшукати будинок своєї названої доньки.

В очікуванні результату пристрасті вщухли. Морнар за цей час прийшла до тями і заспокоїлася. У її будинку теж нічого не виявлять, а отже, всі їхні звинувачення є марними. Імператор все одно її простить, достатньо пустити сльозу і зробити жалісливе обличчя. Вигляд її прекрасних заплаканих очей ще жодного чоловіка не залишив байдужим.

Через деякий час двері відчинилися, і вбіг слуга.

- Знайшли! – проголосив він.

А потім солдати почали заносити ящики. І кожен здавався цвяхом, який забивали в труну пані Морнар.

"Цього не може бути! – з жахом спостерігала за довгою процесією Елоїза. – Як вони потрапили до мого дому? Ще сьогодні вранці нічого не було…»

Кричати: «Це мені підкинули!»  вже не було сенсу. Вона могла лише плакати і нещасними очима дивитись на імператора.

- Виведіть! – стомлено сказав імператор, коли всім без зайвих слів стало ясно, що викрадений вантаж знайдено в будинку Морнар Елоїзи.

Дівчину підхопили під руки та повели на вихід. Коли вона проходила повз пані Белтрам, випадково вловила її погляд. У ньому вона побачила таке, від чого серце вкрилося льодом.

В цей момент Елоїза все зрозуміла! Вона зрозуміла, що дочка генерала спеціально її спровокувала на тому прийомі. Ця Ліннея діяла холоднокровно! Вона спеціально відштовхнула її і сказала гидоти. Якби вона своєю витівкою не зачепила гордість Елоїзи, та діяла б зовсім по-іншому. Вона б спокійно вийшла заміж за герцога і по-тихому отруїла суперницю.

Але пані Белтрам тоді принизила її, і названа дочка імператора у запалі почала діяти!