Читати книгу - "Лоліта"

смуглому плечi рожево-лiлове вздуття (робота комара або мухи), яке я стиснув мiж довгими нiгтями перших пальцiв, щоб вичавити з нього чудну прозору отруту, а потiм довго всмоктував, поки не наситився вдосталь її пряною кров'ю. Вулиця Бурбона (в мiстi Новий Орлеан), де тротуари, зi слiв путiвника, можуть (цiкава можливiсть) слугувати пiдмостям для негренят, котрi гай-гай (цiкавий стиль) та й станцюють чочотку за декiлька пенi (от весело!), мiж тим як його численнi маленькi iнтимнi нiчнi шиночки геть напханi вiдвiдувачами (ач, пустуни!). Зразки прикордонного фольклору. Садиби часiв до громадянської вiйни з залiзними балконами й ручної роботи сходами — тими сходами, по яких в розкiшному кольоровому кiно актрисочка з сонцем плеканими плечима збiгає пiдiбгавши двома ручками преграцiйно — перед спiдницi з воланами (а на верхнiй пляцiвцi вiддана, незмiнно чорношкiра, служниця хитає головою).

Менiнгерський Iнститут, психiатрична клiнiка (яку я вiдвiдав лише з завзяття). Дiлянка глинистого ґрунту в гiдному подиву узорi ерозiї, а навколо квiти юки, такi чистi, восковi, але вiдразливо сповненi якоюсь бiлою мiллю. Iндепенденс Мiссурi, де починався в старовину Орегонський Шлях; i Абiлiн, Канзас, де мають мiсце змагання ковбоїв пiд егiдою якогось "Дикого Бiлля". Вiддаленi гори. Близькi гори. Ще гори: синявi красунi, недосяжнi або завжди у перевтiлюваннi, одна за одною, в обжитi горби; гори схiдних штатiв — невдахи, в розумiннi Альп, недоростки; захiднi колоси, пронизуючi серце й небо; їх сiрi в снiгових жилах, неприхильнi висоття, раптово спiтканi на поворотi шосе; зарослi лiсом громаддя, пiд темною черепицею смерек, якi акуратно затуляють одна одну, подеколи перериваною димно-блiдою осичиною; гiрськi формацiї рожевої й лiлової барви; фараонiчнi, фалiчнi, "занадто допотопнi" (за висловом блазированої Ло); сопки з чорної лави; квiтневi гори з шорсткою по хребтi, наче в слоненяти; гори вересневi, сидячi сидьма, з важкими єгипетськими членами, якi вляглись пiд опаданням поношеного жовтого бархату; бiлястi бляклi гори в зелених круглих плямах дубiв; сама остання рудо-гаряча гора з пишним синiм килимом люцерни край пiднiжжя.

Ще й ще гiднi уваги види. Мале Айсбергове Озеро, десь у Колорадо: замети вздовж асфальту, пухнячики крихiтних альпiйських квiток, i снiговий схил, по якому Ло, в червонiй кепцi з козирком, силилася з'їхати й заскиглила, й потрапила пiд обстрiл якихось хлопчакiв, якi швиргали в неї снiжками, й вiдповiдала тiєю ж срiбною монетою. Скелети згорiлих осик, групи шпичастих синiх суцвiть. Рiзнi атракцiони мальовничих стежин у горах, тисячi Ведмежих Затонiв, Шиплячих Джерел, Фарбованих Каньйонiв. Техас: посухою вражена рiвнина. Кришталева Зала в довжезнiй в свiтi яскинi, вхiд для дiтей молодших дванадцяти лiт вiльний (за Лолiту вже плати!). Колекцiя доморобних статуеток, залишених мiсту тутешньою скульпторкою: не дiє по понедiлках — жахливiший понедiлок, пилюка, вiтер, суш. Парк Непорочного Зачаття, в мiстечку на мексиканському кордонi, через який я не смiв переїхати. Там та в iнших садах, мнозтво смеркових створiнь на зразок сiреньких колiбрi, свердлячих наче хоботком вiнчики неясних квiтiв. Шекспiр, померле мiсто в Новiй Мексицi, де сiмдесят рокiв тому бандит "Руський Бiлль" був повiшений iз всякими кольористими подробицями. Риборозводна станцiя. Житловi комори в стрiмчастiй скелi. Мумiя дiвчинки (iндейської тогочасницi флорентiйської Беатрисочки). Пекельний каньйон — двадцятий в рахунку. Наше п'ятдесяте переддвер'я якогось парадизу, за словами путiвника, обкладка якого на той час зникла. Сiєста пiд ялинками. Клiщ у мене в паху. Завше тi самi три старики, в шляпах i пiдтяжках, провiваючi себе проти лiтньої нiчки на лавi бiля мiського фонтана. Туманно-блакитна безодня за поруччям на гiрському перевалi й спини сiм'ї, яка насолоджувалась видом (мiж тим як Лолiта — пекуче, радiсно, дико, напружено, зi сподiванням, без всякого сподiвання — шепотiла: "Поглянь, це Мак-Крiстал з сiм'єю, будь ласка, поговоримо з ними — поговоримо з ними, читачу! — будь ласка, я зроблю все, що ти хочеш, ах, будь ласка..."). Iндейськi ритуальнi танцi, суто комерцiйного сорту. АРТ, не "мистецтво" англiйською, а "Американська Рефрижераторська Транзитна" фiрма.

Очевидна Арiзона, iндейськi поселення, туземнi iєроглiфи, слiд динозавра в пiщаному межигiр'ї — вiдбитий там тридцять мiльйонiв рокiв тому, коли я ще був дитиною. Худорлявий, сажневого росту, блiдий парубiйко з рухлявим кадиком, що пожирав очима Лолiту та її оранжо-коричневе черевце мiж лiфчиком i трусиками (яке я цiлував п'ять хвилин по тому, мiй бiдний друже). Зима в пустелi, весна в передгiр'ї, квiтучий мигдаль. Рiно — нуднiше мiсто в Невадi, з нiчним життям "космополiтним i добре розвиненим" (гiд). Ґуральня в Калiфорнiї, з церквою, збудованою в виглядi бочки. Долина Смертi. Замок Скоттi. Сумнiвнi витвори мистецтва, зiбранi якось таким собi Роджерсом протягом багатьох рокiв. Потворнi вiлли красивих кiноакторок. Слiд ноги англiйського письменника Р.-Л. Стiвенсона на загаслому вулканi. Мiсiя Долорес: чудова назва для роману. Фестони, вирiзанi в пiщанику океанiчним прибоєм. Людина, яка здригається в буремному епiлептичному нападi на голiй землi, в штатовому парку Руської Тiснини. Синє, синє Кратерне Озеро.

Риборозводна станцiя в штатi Iдаго й тамтешня в'язниця. Хмурявий Еллостон Парк i його кольоровi гарячi джерела, малютки-гейзери, булькаючi райдужнi грязi (символи моєї пристрастi). Стадо антилоп у заповiднику. Наша сота яскиня — з дорослих долар, з Лолiти пiвдолара. Замок, збудований французьким маркiзом у Пiвнiчнiй Дакотi. Палац кукурудзи в Пiвденнiй Дакотi; й гiгантськi голови президентiв, висiченi в гранiтi злетної височини.

Придорожнi плакати з рекламними вiршиками бритвеного крему: "Ната була перед цим волохата, зараз вона вже дружина магната". Зоологiчний парк в Iндiанi з великою спiльнотою мавп, iз пожиллям на бетоновiй реконструкцiї флагманської каравели Христофора Колумба. Мiлiарди здохлих, рибою тхнучих ефемерид на склi кожного ресторанного вiкна вздовж пiщаного, скучного озерного берега.

Жирнi чайки на великих каменях — побаченi з пароплаву "Сiтi оф Шебогайн", чий бурий, лахматий дим схилявся дугою над зеленою тiнню, вiдкиданою ним же на голубу поверхню озера. Смердотний мотель з нагнiтальною рурою вентилятора, яка йшла пiд мiською каналiзацiєю. Садиба Лiнкольна, в бiльшiй своїй частинi фальсифiкацiя, з настiльними книгами й меблями, вiдповiдного перiоду, побожно браними за його персональне майно пересiчними глядачами.

Мiж нами траплялись чвари, великi й маленькi. Найбiльшi з них мали мiсце в наступних мiсцях: Ажурнi Котеджi, Вiргiнiя; Парковий Проспект, Лiтль Рок, бiля школи; Мiльнерiвський Перевал, на висотi 10.759 футiв, у Колорадо; рiг Сьомої Вулицi й Центрального Проспекту, в мiстi Фенiкс; Третя Вулиця в Лос