Читати книгу - "Нам воно святе! Пісні січових стрільців"

пісень Д.Макогона служила своєрідною січовою агіткою та доступним для селян роз’ясненням програмних документів січового руху. Вони були яскравим виразником української національної ідеї, яка полягала в прагненні побудови українцями власної державності в найближчому майбутньому, закликом до самопожертви за українську справу.

У 1913 р. за прикладом поляків було створено у Львові ще одне українське парамілітарне об’єднання-товариство «Українські січові стрільці». Базою для створення й діяльності «Січових стрільців» були «Січі», з якими українських письменників єднали тісні взаємини. Тому вони активно підтримали й пішли на співпрацю з новоствореною парамілітарною організацією. Зокрема, 16 грудня 1912 р. до комісії з розробки статуту товариства було залучено відому поетесу К.Малицьку, а серед організаторів стрілецьких товариств на Бориславщині варто відзначити Л.Лепкого. На прохання К.Трильовського, доставкою січових і стрілецьких одностроїв та іншої амуніції займався громадський діяч Я.Вінцковський, відомий як січовий поет Я.Ярославенко.

На Буковині Д.Макогон був співзасновником педагогічного журналу «Каменярі» (виходив 1911–1914, 1921–1922 років), співвидавцем журналу «Іскра» (1907 р.), сатиричного журналу «Щипавка» (1922 р.). Співпрацював з журналами «Жало», «Оса», «Зеркало» та іншими. До 1956 р. працював учителем на Буковині (1903–1914, вчитель Української гімназії у Чернівцях, 1919–1922) та Галичині (1923–1956 роки; зокрема, в Ходорові, де вчив української мови).

Разом з дружиною Адольфіною був діяльним членом читальні «Просвіти» в Княгинині. 23 листопада 1924 р. обраний головою читальні та членом філії в Станіславові.

Помер 7 жовтня 1961 в Івано-Франківську, де й похований.

Гей, наш батько кошовий
Вірш Дмитра Макогона. Музика народна Гей, наш батько кошовий, добру славу має, Про Січ свою день і нічку по-козацьки дбає. Приспів: Січ наша, на всі гори, На всі доли товариство, гей! Галагігі, галагігі, галагігі, га! Як лиш вийдем на майдан, козаки добірні, Сивоусі і безвусі, – всі у Січи рівні. Приспів. Як лиш вийдем на майдан, станемо рядами, Чорні духи утікають перед козаками. Приспів. Най втікають вороги в свої темні нори, Бо Січ наша плугом правди Україну зоре. Приспів. Переоре рідний край, засіє пшеницю, Тоді зложить топірці всі в хаті на полицю. Приспів. Від Кубані зоре край аж до ріки Сяна, Україну побудує без попа, без пана. Гей у Січ
Вірш Дмитра Макогона. Музика народна Прийде пора, народний кате,