Читати книгу - "Пригоди Румцайса (на украинском языке)"

— Ну, якщо такий здоровенний парубійко та кличе стару бабу перекинутися словечком, тут щось неладно!

Попрохав Цумштайн бабцю Голотову перейти на другий бік, сам теж перевернувся і зітхнув:

— Таки неладно, бабусю. Вже собі боки відлежав до мозолів. А так же хочеться щось робити! А ну ж бо я тобі в чомусь допоможу!

Бабуся Голотова засміялась.

— Авжеж, ото була б допомога, Цумштайне! Я йду до Прахова, щоб нашкребти зі скель трохи піску — чистити горщики і долівку посипати. Хіба ж ти упораєшся із цим ділом своїми здоровенними ручиськами?

І бабуся підвелася й жваво подріботіла далі до Прахова.

Цумштайн довго розглядав свої руки. Кожна долоня була в нього більша за два сільські дворища. Дивився на них велетень і повільно-повільно думав. Аж поки надумався.

Десь опівдні налила Манка у горщик молока лісової лані й приставила до вогню. Але в ту ж мить по молоку пішли кола, потім ще і ще, і холодне молоко трохи не вибігло з горщика.

— Румцайсику! — покликала Манка. — Ось глянь, що воно за диво.

А Румцайс їй:

— Десь щось добряче працює; це воно мало не вигнало молоко з горщика.

За мить примчав Ціпісек, мокрий майже по шию:

— Струмок вийшов із берегів і розлився між деревами!

— Десь щось працює так, що вже й воду виганяє з берегів. Треба подивитися, що воно... — повторив Румцайс.

Манка залишилася у печері — пильнувати, щоб не збігло молоко. Ціпісек повернувся до струмка — завести його назад у береги, а Румцайс вирушив у дорогу.

Іде він імператорською дорогою до Їчина і відчуває — земля у нього під ногами двигтить.

— Тисяча чортів! — вигукнув Румцайс. — Треба поспішати! Він саме проминав будиночок бабусі Голотової, коли раптом у повітрі загуділо щось, наче сім басів одразу, і бухнуло об землю так, ніби з неба звалилася скеля.

Глянув Румцайс, а у дворі бабусі Голотової і справді скеля стримить. Із пісковику, як біля Прахова.

З будиночка вибігла бабуся, побачила скелю у дворі і скрикнула:

— Певно, це той парубійко з плацу прислав мені трохи піску горщики чистити і долівку посипати!

Румцайс усе зрозумів. Став він навшпиньки, притулив долоні до рота і загукав у бік Прахова:

— Ану облиш, Цумштайне!

Та перш ніж ці слова долинули туди, у двір бабусі Голотовій звалилася друга скеля.

— Облиш, Цумштайне, вже піску вистачить і для моєї правнучки! — закричала бабуся Голотова, та голос її долинув хіба що до тину.

Тоді Румцайс з усієї сили:

— Гей, Цумштайне, годі!!!

Скелі більше не падали. Десь з-за гори визирнув від Прахова велетень Цумштайн і прогримів через ліс і долину:

— Хоч би що я робив, Румцайсе, ніяк від тебе не дочекаюся подяки. Погане роблю — ти мене караєш. Добре роблю — все одно тобі не вгоджу.

Бабуся Голотова почула це і засміялась:

— Ох і цікаво мені, Румцайсе, як ти розтовкмачиш велетню, що таке справжнє добро.

Сказала це бабуся, нашкребла із скелі трішки піску в фартух і пішла чистити горщики.

— Ну, то поясни ж мені, Румцайсе, що до чого! — знову гукнув велетень через ліс і долину.

— Овва! Я й сам цього не знаю, Цумштайне! — гукнув він до Прахова. — Полеж поки що там. Як дізнаюся, прийду до тебе і розповім.

Велетень Цумштайн підклав собі під голову скелю, щоб зручніше було лежати й чекати, а Румцайс пішов додому.

Сів він до столу в печері й обхопив голову руками:

— І чого це виходить погано, коли хоче Цумштайн добро робити?

— Про що це ти? — запитала Манка.

Румцайс пояснив їй, що через велетневу добрість міг би увесь Їчин опинитися під скелями.

Манка помішала дерев'яною ложкою молоко лісової лані і зітхнула:

— Ох і нелегке це діло, Румцайсе!

Тут прийшов Ціпісек і витяг з кишені вісім яєчок пташки волове очко. Румцайс покатав ті яєчка на долоні і каже:

— О, я вже знаю, що сказати Цумштайнові.

Коли Румцайс прийшов до Прахова, розкошував Цумштайн, лежачи на спині.

— Не вставай! — гукнув Румцайс. — Я прийшов тобі пояснити ту мудрість.

І на цих словах обійшов навколо Цумштайна і обклав його яєчками волового очка. З правого боку поклав чотири і з лівого чотири. А потім мовив:

— Якщо тепер ти перевернешся на правий бік, щоб не товкти яєчка зліва, то подушиш яєчка під правим боком. Так само — на другий бік. Схочеш собі зробити добре — а зробиш погано іншим. Тому, Цумштайне, я тобі наказую лежати поміж скель тільки на спині. Лише так ти нікому не зробиш шкоди!

Сказавши це, подався Румцайс до своєї печери, щоб разом із Манкою навчити Ціпісека рахувати до дев'яти.

Дві Цумштайнові скелі ще дуже довго розпродувала бабуся Голотова — по крейцарику за жменьку піску. Їчинські господині чистили тим піском горщики й посипали долівки.

А велетень Цумштайн довіку лежатиме біля Прахова поміж інших скель, а з часом сам стане скелею, ще й обросте мохом.

Кінець

Примечания

1

Що? (фр.)

2

Любий (фр.)

3

Любо, чудово! (фр.)

4

Увага! (фр.)

5

Дуже добре, чудово! (фр.)

6

Перекручене «тре жолі, шарман».

7

Добре (фр.)

8

Так? Чи отак? (фр.)

9

Так (італ.)

10

Лягай! (нім.)

11

Струнко! (нім.)

12

Слухаюсь! (нім.)

13

Правильно! (нім.)

14

Швидше! (нім.)

15

Вогонь! (нім.)

16

Сю ж мить (фр.)

17

Танцювати! (фр.)

18

Будь ласка! (фр.)

19

Ліворуч! Праворуч! (нім.)

20

Красиво (нім.)

21

Доброго ранку! (нім.)

22

Точно! (нім.)

23

Металічний панцир, який захищає груди від удару холодною зброєю.

24

Геть! (нім.)

25

Як? (фр.)

26

Вигук несхвалення (фр.)

27

Ваша, ваша, ваша (фр.)

28

Природний (фр.)

29

На французький манер.

30

Гарно, гарно! (нім.)

31

Прекрасно (нім.)

32

Що це таке? (нім.)

33

Біда, біда! (фр.)

34

Який жах! (фр.)

35

Неймовірно, прекрасно, чудово!