Читати книгу - "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану"

Вони вийшли на поле під бурхливі оплески. Одягнена в блакитну форму команда Рейвенклову уже стояла в центрі поля. Їхній ловець Чо Чанґ була єдиною дівчиною в команді. Вона була майже на голову нижча за Гаррі, а ще - і це зразу впадало в очі - неймовірно гарна. Команди вишикувалися одна проти одної, і Чо Чанґ усміхнулася Гаррі. Йому раптом перехопило дух. Але це не було звичне передматчеве хвилювання.

- Вуд і Дейвіс, потисніть один одному руки! - жваво гукнула мадам Гуч.

Капітани обмінялися потиском рук.

- Сідлайте мітли... Після свистка... Три... два... один...

Гаррі відштовхнувся від землі, і «Вогнеблискавка» зринула в небо швидше й вище за всіх. Він поплив над стадіоном, видивляючись, де снич і наслухаючи коментар Лі Джордана, приятеля близнюків Візлі.

- Команди злетіли в небо, найбільша увага прикута до «Вогнеблискавки», на якій виступає ґрифіндорський ловець Гаррі Поттер. Як пише «Чарівна мітла», на цьогорічному чемпіонаті світу більшість національних збірних літатиме саме на цій моделі...

- Джордане, чи не міг би ти коментувати матч? - почувся голос професорки Макґонеґел.

- О, звичайно, пані професорко... просто це була досить важлива інформація. До речі, у «Вогнеблискавку» вмонтовано автоматичні гальма і...

- Джордане!

- О'кей, о'кей... Ґрифіндор володіє м'ячем, Кеті Бел мчить до воріт...

Гаррі промайнув повз Кеті, приглядаючись, чи не зблисне десь золотавий снич. Він помітив, що Чо Чанґ літала за ним, як приклеєна. Вона, без сумніву, була дуже добрим гравцем - постійно перетинала йому шлях, змушуючи змінювати напрям.

- Покажи їй свою швидкість, Гаррі! - крикнув Фред, переслідуючи бладжер, що полював за Алісією.

Коли вони облітали рейвенкловські ворота, Гаррі прискорився, і Чо помітно відстала. Саме в цей час Кеті забила перший гол і ґрифіндорські трибуни почали шаленіти... І тут Гаррі побачив його - снич пурхав біля одного з бар'єрів над самісінькою землею.

Гаррі пішов у піке. Чо Чанґ це помітила і ринула за ним. Гаррі набирав швидкість і раював - піке було його коником. Йому залишалося три метри...

І тут раптом виринув бладжер, запущений кимось із суперників. Гаррі звернув убік, і цих кількох секунд було досить, щоб снич знову зник.

Ґрифіндорські трибуни розчаровано зітхнули, а рейвенкловці палко заплескали своєму відбивачеві. Щоб розрядити невдоволення, Джордж Візлі запустив бладжером просто у кривдника, котрий уникнув зіткнення, зробивши сальто.

- Ґрифіндор виграє з рахунком 80:0, - торохтів коментатор. - Але ви погляньте на цю «Вогнеблискавку»! Гаррі Поттер демонструє нам її можливості. Який поворот!.. Горопашні «Комети»!.. Ідеальна збалансованість «Вогнеблискавки» особливо виявляється у цих довгих...

- ДЖОРДАН! ТОБІ ЩО, ЗАПЛАТИЛИ ЗА РЕКЛАМУ «ВОГНЕБЛИСКАВКИ»?! КОМЕНТУЙ ГРУ!

Рейвенклов потроху вирівнював гру. Вони забили три голи і тепер відставали від Ґрифіндору тільки на п'ятдесят очок. Якщо Чанґ піймає снича, то Рейвенклов переможе. Гаррі знизився, ледь не зіткнувшись із рейвенкловським загоничем. Він пожадливо шукав снича... Зблиснуло золото, замерехтіли крихітні крильця - снич кружляв над ґрифіндорськими воротами...

Гаррі наддав швидкості, не спускаючи очей із золотої цяточки. Але тут невідомо звідки виринула Чо, і Гаррі, уникаючи зіткнення, відхилився...

- ГАРРІ, НЕ ВДАВАЙ ІЗ СЕБЕ ДЖЕНТЛЬМЕНА! - заревів Вуд. - ЯКЩО ТРЕБА - СКИНЬ ЇЇ З МІТЛИ!

Гаррі розвернувся й побачив Чо Чанґ. Вона знов усміхалася, а снич знову зник. Гаррі зринув угору і піднявся високо-високо над усіма гравцями. Краєм ока він помітив, як Чо полетіла за ним... Гаррі зрозумів: вона не шукає снича сама, а прилаштовується в нього на хвості. Ну, що ж, нехай начувається...

Він знову пірнув донизу. Чо вирішила, що він побачив снича і кинулася за ним. Гаррі різко вийшов з піке, і вона пролетіла повз нього. Він знову кулею помчав угору і втретє побачив снича: він поблискував високо над полем біля рейвенкловських воріт.

Гаррі набрав швидкості. Чо, котра була далеко внизу, зробила те саме. Та хіба можна було його наздогнати?.. Гаррі з кожною миттю наближався до снича... і тут...

- О-о-ой!!! - раптом заверещала Чо. Гаррі глянув униз.

На нього дивилися три дементори, три високі чорні дементори в каптурах.

Він не гаявся й секунди - вихопив з-під мантії чарівну паличку і закричав:

- Експекто патронум!

Щось величезне й сріблясто-біле вирвалося з кінчика його палички. Він знав, що воно полетіло просто в дементорів, тож навіть не озирався. Голова його була й далі на диво ясна, він глянув уперед - лишалося зовсім небагато. Гаррі простяг руку, що й досі стискала чарівну паличку, і таки встиг схопити маленького снича, який відчайдушно пручався.

Пролунав свисток мадам Гуч, Гаррі перекрутився в повітрі й побачив, що на нього мчать шість яскраво-червоних постатей. Вони накинулися на нього з такою силою, що ледве не стягли з мітли. Далеко внизу захоплено ревіли ґрифіндорські трибуни.

- Молодець! - горлав Вуд.

Алісія, Анжеліна й Кеті кинулися його цілувати, а Фред так рвучко стис в обіймах, що мало не зірвав голови. У такій сплутаній веремії команда й приземлилася. Гаррі зіскочив з мітли й побачив, що назустріч біжить ціла ґрифіндорська зграя з Роном на чолі. За мить його оточила радісна юрба.

- Є! - верещав Рон і торсав Гаррі за руку. - Є! Є!

- Чудово, Гаррі! - задоволено вигукнув Персі. - Десять ґалеонів мої! Вибач, але я мушу знайти Пенні...

- Гаррі, ти просто супер! - ревів Шеймус Фініґан.

- Але ж то було файно! - гудів над головами ґрифіндорців Геґрід.

- Це був дуже непоганий патронус, - шепнув йому хтось на вухо.

Гаррі озирнувся й побачив професора Люпина, що здавався враженим і щасливим водночас.

- Дементори нічого мені не зробили! - збуджено вигукнув Гаррі. - Я взагалі нічого не відчув!

- Тому, що вони... е-е... не були дементорами, - усміхнувся Люпин. - Ходімо, глянеш... - і він вивів Гаррі з натовпу.

- Ти добряче перелякав містера Мелфоя, - сказав він.

Гаррі придивився. На землі чорною купою лежали Мелфой, Креб, Ґойл і капітан слизеринської команди Маркус Флінт. Усі вони безладно намагалися вивільнитися з-під довгих чорних мантій з каптурами. Мелфой, здається, товкся просто по Ґойлових плечах. А над ними всіма височіла смертельно розлючена професорка Макґонеґел.

- Нікчемний маскарад! - репетувала вона. - Підла й боягузлива спроба зашкодити ґрифіндорському ловцеві! Вас усіх суворо покарають, а зі