Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

працівники особи, трудові обов’язки яких полягають у здійсненні обліку, зберіганні, прийманні, відпуску матеріальних цінностей. Зокрема, в п. 20 Інструкції [491] зазначається на неприпустимість призначення представниками громадськості керівників підприємств, їх заступників, працівників відділів технічного контролю, бухгалтерів, товарознавців, працівників юридичної служби претензіоністів. Одна і та ж особа може брати участь у прийманні товарів за кількістю як представник громадськості не частіше, ніж два рази в місяць.

41. Представник, що призначається для участі у прийманні товарів за кількістю, має бути компетентний у питаннях визначення кількості продукції. Якщо здійснюється тільки підрахунок кількості товарних одиниць товару, то компетентною має бути визнана будь-яка особа, що уміє рахувати. В інших випадках визначення кількості товарів потребує спеціальних професійних знань або досвіду відповідної трудової діяльності. Такі знання чи досвід, наприклад, необхідні для визначення кількості деревини (круглого лісу чи пиломатеріалів).

Як представники, так і інші особи, що здійснюють приймання товарів за кількістю, мають бути ознайомлені з Інструкцією.

Представник іншого підприємства та представник громадськості не вправі отримувати винагороду за участь у прийманні товарів, що не виключає їхнього права на збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час участі у прийманні товарів.

42. У разі виявлення за результатами приймання товарів за кількістю їх недостачі складається акт, вимоги до якого встановлені п. 25 Інструкції. Акт підписується всіма особами, що брали участь у прийманні товарів. За необхідності ці особи можуть викласти в акті свою особливу думку стосовно наявності та розміру недостачі, її причин, додержання порядку приймання тощо. В акті перед підписами осіб, що брали участь у прийманні товарів, зазначається, що вони попереджені про відповідальність за підписання акта, який містить відомості, що не відповідають дійсності.

Керівник підприємства-покупця затверджує акт приймання не пізніше наступного після складення акта або першого робочого після цього дня, якщо приймання товарів та складання акта здійснювались у вихідній або святковий день.

43. Відповідно до ст. 30 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» [173] державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковці здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері метрології. Порядок здійснення такого нагляду та оформлення його результатів установлюється нормативно-правовими актами зазначеного органу (на сьогодні це Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики [238]. Здійснення такого нагляду не виключає перевірки кількості фасованих товарів в упаковці відповідно до Інструкції. Участь представника органу у сфері метрології у прийманні фасованих товарів є неможливою, поки це не передбачено законом. Немає ніяких підстав стверджувати, що в Україні зберігають чинність інструктивні вказівки Державного арбітражу Союзу РСР «Про розгляд спорів, пов’язаних з недостачами продукції і товарів при поставках» від 31 грудня 1982 р. № 1-1-6 [493], відповідно до яких перевірка фактичної ваги товарів, відвантажених у стандартній упаковці, має здійснюватись виключно з участю представника продавця, органу стандартизації, відповідної державної інспекції або експерта бюро товарних експертиз.

44. Стосовно приймання за кількістю нафти і нафтопродуктів повинні враховуватись Норми природних втрат нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні, затверджені постановою Державного Комітету СРСР з матеріально- технічного постачання від 26 березня 1986 р. № 40 [494].

45. У випадках, коли порядок перевірки кількості товарів Інструкцією та іншими нормативними актами і договором не встановлений, така перевірка проводиться відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Стаття 688. Повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу

1. Покупець зобов’язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, — в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов’язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов’язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

2. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов’язку, встановлені частиною першою цієї статті.

1. Обов’язок покупця у встановлений строк, а якщо він не встановлений, — у розумний строк, повідомити продавця про виявлені порушення продавцем умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари, упаковки виникає в двох випадках: 1) якщо покупець не зобов’язаний проводити перевірку додержання продавцем цих умов; 2) якщо покупець несе обов’язок здійснювати таку перевірку, але не зобов’язаний у разі виявлення недостачі чи недоліків якості, комплектності товару, тари чи упаковки викликати представника продавця для участі у прийманні.

2. Наслідки порушення покупцем обов’язку, про який ішлося у попередньому пункті коментаря, не є жорсткими. Таке порушення, допущене покупцем, дає право продавцеві відмовитись від задоволення відповідних вимог покупця лише за наявності однієї з наступних умов: 1) порушення покупцем зазначеного обов’язку спричинило неможливість задоволення його вимог; 2) якщо в результаті такого порушення на стороні продавця виникає необхідність при задоволенні вимоги покупця здійснити певні витрати, які перевищують його витрати, котрі він здійснив би у разі належного повідомлення покупцем продавця про виявлене порушення умов договору. Отже, випадки, коли продавець може відмовитись від задоволення вимог покупця, що випливають із порушення продавцем умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари, упаковки, будуть поодинокими з огляду