Читати книгу - "Мама для дочки рятівника , ліліанаа"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Пройшло 2 роки.
Ми були у селі моєї старенької бабусі вона нарешті змогла познайомитися з моїй чоловіком та дітьми. Вона була щаслива за мене, якби ж і дідусь міг бути зараз з нами. Але нажаль він помер коли мені було 9 рочків..
Ми сім'єю були на пікніку біля невеликого озера в селі, дітей до води ми не пускали, та й вони туди не поривалися. Поки дітлахи бігали гралися рука Картера накрила мою, я глянула на людину яку безмежно кохала і не уявляла свого життя без нього та наших дітей. Ми пройшли Тарло, Саманту, навіть смерть, ми були сильними і витримали всі випробування які впали на наші плечі.
- Я найщасливіший чоловік на землі, я не заслуговую на таку дружину як ти. Але я вдячний, що ти є у мене. Моє життя без тебе та дітей - ніщо. Найкоханіша моя, я твій закоханий раб, зроблю все задля твоєї посмішки. Я кохаю тебе, моя найкоханіша Авенні. - сказав він майже торкаючись моїх губ своїми. Я глянула йому в очі і зморгнула сльози які були на моїх очах.
- Ми не заслуговуємо один на одного, але ми тут і зараз разом з нашими дітьми. Ми долею написані один для одного, ми нікуди не зникнемо один від одного. Я закохана у тебе, як дівчисько мій чоловіче. - відповіла я та ніжно його поцілувала.
До нас підійшов Мейсон і Ейворі відірвавши нас з Картером один від одного. Я посміхнулася.
- Мамо, там захід сонця. Ходімо до нього. - сказав Мейсон.
- Синку, скільки б ми не йшли, але до нього ніколи не дійдемо. - відповіла я, син надув губки і я не могла дивитися на його сумне обличчя.
- Але ми можемо просто піти на зустріч сонечку, яке заходить. - опередив мене чоловік, я посміхнулася. Ми всі піднялися, Картер взяв Ейворі за ручку, а вона Мейсона, а я взяла свого сина за руку. Ось так ми зв'язані життям, щастям, любов'ю, силою, розумінням та добротою пішли на зустріч сонечку.
Ось так я і стала мамою для дочки свого рятівника. Рятівник який в дитинстві був другом брата і завжди мені підморгував, а зараз коханий чоловік та батько дітей. Ейворі для мене як рідна дитина, я не відчуваю її чужою, вона моя дочка..
Ніщо ніколи не зможе вам розлучити, якщо ви один одному написанні долею.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мама для дочки рятівника , ліліанаа», після закриття браузера.
